Культура

Нове українське кіно: прем’єри 2017 року

21 Січня 2017, 12:26 3035
кадр із фільму

Схоже, що політика підтримки національного кіна, яку останні два роки проводить держава, почала давати цілком конкретні результати.

Згідно з попередніми планами, цього року в прокат вийде не менше десятка українських картин — це тільки ті, дати показів яких уже узгоджені з кінотеатрами. Ще більше проектів запущено у виробництво, в тому числі — ко-продукцій із потужними західними кінематографіями.

Нижче я пропоную огляд найбільш цікавих, на мою думку, прем’єр. Для зручності текст розбитий на три частини: жанрові фільми, авторський кінематограф і проекти на стадії завершення.

 

1. Жанрові

«Правило бою» (режисер — Олексій Шапарев), чи не перша за останні роки спортивна драма вітчизняного виробництва. Згідно з опублікованим синопсисом сюжету, колишній олімпійський чемпіон із боксу Карпов готує сина Ігоря до чемпіонського бою і бере як спаринг-партнера звичайного хлопця з вулиці — Тараса. В останню мить Тарас силою обставин має замінити сина тренера і виступити у фінальному поєдинку проти грізного противника. В ролях — відомі виконавці: Станіслав Боклан, Олексій Горбунов, Дмитро Ступка, Ахтем Сеітаблаєв і справжній боксер, чемпіон Олександр Усик.

Прокат у Києві почнеться 26 січня.

«Червоний» (Заза Буадзе, Україна — Литва), екранізація однойменного роману Андрія Кокотюхи. Це історія про двох українців — бійця УПА Данила Червоного і радянського льотчика Віктора Гурова, які воювали за різні ідеали, але опинилися в одному таборі в Сибіру. Червоний — із заходу, Гуров — зі сходу України, та Батьківщина в них одна. Зрозумівши це, двоє українських в’язнів змогли протистояти як начальнику табору, так і касті злодіїв, і зробили відважну спробу вирватися на волю, піднявши справжнє повстання. Судячи з трейлеру, «Червоний» може бути професійним і видовищним зразком гостросюжетного кіна.

Початок прокату — з 1 березня.

«Давай танцюй!» (режисер — Олександр БЕРЕЗАНЬ). Ще один, поки що рідкісний для нашої кіноіндустрії, жанр — танцювальна драма. Головний герой — юнак на ім’я Микита. Він залишає рідне місто і вирушає до столиці на танцювальний турнір, але не заради слави, а щоб допомогти братові зібрати необхідні кошти на операцію.

Початок прокату — з 2 березня.

«DZIDZIO контрабас» (режисер — Любомир Левицький). Сюжет цього проекту зберігається в таємниці. Левицький — чи не єдиний наш режисер, хто регулярно випускає розважальні україномовні фільми. Робить він це, старанно копіюючи штампи опрацьованих у Голлівуді жанрів: комедії, трилеру, хоррору. Мабуть, цього разу буде комедія, адже головного героя грає фронтмен популярної рок-групи DZIDZIO Михайло Хома, який, подейкують, заради ролі навіть підстриг свою знамениту бороду. А втім, такий поворот може спричинити і фільм жахів.

Початок прокату — з 7 березня.

 

2. Авторські

«Січень — березень» (міжнародна назва — Ugly, режисер — Юрій РЕЧИНСЬКИЙ, Україна — Австрія). Фільм, на який чекали три роки. Речинський став відомим у 2013-му з документальною картиною «Хворісукалюди». Ugly — його повнометражний ігровий дебют. Світова прем’єра фільму відбудеться за півтора тижні на Роттердамському фестивалі в конкурсі повнометражних дебютів Bright Future.

«Січень — березень» знімався у 2014-15 рр. у Кривому Розі та Відні. Українському режисерові істотно допоміг його іменитий колега, австрієць Ульріх Зайдль — його компанія Ulrich Zeidl Filmproduktion виступила співвиробником Ugly. Оператори «Січня — березня» — номінанти минулорічного «Оскара» австрійці Вольфганг Талер та його син Себастьян Талер, а одну з головних жіночих ролей у стрічці зіграла зірка фільмів Зайдля, видатна європейська акторка Марія Ґофштеттер. Оригінальну музику написав композитор Антон Байбаков («Українські шерифи», «Євромайдан. Чорновий монтаж», «Крамниця співочих пташок», «Хворісукалюди»).

«Січень — березень» розвивається двома паралельними сюжетами. В Україні молоде подружжя потрапляє в автомобільну аварію. Чоловік на ім’я Юрій (Дмитро Богдан) змушений проводити час у лікарні в Кривому Розі біля своєї дружини, австрійки Ханни (Ангела Греговіч), яка одужує тяжко й повільно. Водночас у Відні мати Ханни, Марта (Марія Гофштеттер), поступово занурюється у розпад особистості, спричинений хворобою Альцгеймера. Слабке місце фільму — нерівний сценарій. Але й криворізькі, й віденські сцени зняті досконало, і вже зараз можна спрогнозувати, що низку призів обом операторам гарантовано. Не менш яскраве враження — від роботи Гофштеттер. У ролі розгубленої людини, на яку насувається забуття самої себе, вона болісно переконлива. Тож назва Ugly — знак спільності неблагополуччя. Потворою вважає себе Юрій, який твердить, що розучився відчувати. Потворність хвороби виснажує Ханну, Марту та їхніх чоловіків. Та все ж надія в цій історії є: любов і співчуття пробиваються крізь відчуження.

Вочевидь, українські глядачі побачать фільм улітку, на Одеському фестивалі.

«Рідні» (Віталій Манський, Україна — Німеччина — Латвія — Естонія). Це документалістська спроба осмислити немислиме — війну. Манський робить це через підкреслено особистий ракурс. Він приїздить з операторкою до своїх українських родичів, розкиданих по всій країні, також і на окупованих територіях, — людей різних соціальних станів і фахів і, головне, геть різних переконань. Є фільми, де автор залишається відстороненим; тут же він постійно вступає в дію: запитаннями, коментарями, навіть сам з’являється у кадрі. Режисер не розслідує причин протистояння, не шукає винних. Натомість він намагається вловити момент розвалу звичної картини світу в свідомості пострадянських людей, відобразити, як вивихнута епоха руйнує одну конкретну родину. Інакше кажучи, прагне показати «свою особисту трагедію», про яку прямо говорить в останньому епізоді. Але його фільм — про рідних, які стали чужими.

Прем’єра в Києві відбудеться 27 січня в кінотеатрі «Жовтень», початок прокату — з 2 лютого.

«Головна роль» (Сергій Буковський) — простий проект. Режисер знімає фільм про свою матір, актрису Ніну Антонову, яка прославилася в чотирисерійному телефільмі «Варчина земля» (1969, режисер — її чоловік і Сергіїв батько Анатолій Буковський). Спогади, звісно, слугують основою історії: про батька, про розпорядок дня, про методи виховання, про минулі зйомки, про охолодження в стосунках сімейних пар. У дні сьогоднішньому — побутові клопоти: підбір суконь для публічного виступу, копання в фотографіях, у старих блокнотах, у родоводі, панічні пошуки батьківських орденів, репетиції вітальної промови на ювілейному вечорі в Будинку кіна. Буковський підкреслює роль-життя, зводячи до мінімуму ролі як роботу. Прямі відсилки до минулого матері — чорно-білі фото її юності, фрагмент із «Варчиної землі» — він заглушує шумом дощу, який, будучи цілковитою банальністю в будь-якому іншому місці, тут співзвучний загальній інтонації: тихому, але безперервному драматизму.

Ніна нарешті їде до Будинку кінематографістів, аби перед залом показати себе — актрису до кінчиків усе ще красивого волосся. Але головна роль — тут і зараз, створюється на наших очах за допомогою підступно невимкненої камери. Балаканина між справами, запалені з інстинктивною елегантністю сигарети, розмови з чоловіком на кладовищі й дитяче передражнювання з іграшковим хом’яком у квартирі, одним словом — досвід. Партія, грати яку неможливо і необхідно, яка почалася і скінчиться за межами оповіді, за межами титрів.

Фільм Буковського унікальний цією делікатною позачасовою оптикою, в якій сімейне стає видовищем, а приватні хроніки — заворожуюче ємним висловом. І в фільмографії самого режисера, і загалом в українській документалістиці це — безумовно, видатна картина.

Дата початку прокату поки що не визначена.

 

3. У роботі

«Її серце» (Ахтем Сеітаблаєв, Україна — Грузія) в основі сюжету має неймовірну історію Саїде Аріфової, яка під час нацистської окупації Криму врятувала 90 єврейських дітей. Як наголосив Ахтем Сеітаблаєв: «Особливість описаної у фільмі історії полягає в тому, що Саїде врятувала понад 90 дітей-сиріт, більшість із яких була євреями, двічі. Спершу — від нацистів, видаючи дітей за татар, а вдруге — від військ НКВД, які здійснювали депортацію кримських татар у 1946 р., довівши, що діти — євреї».

Зйомки фільму відбувалися в Україні, Грузії та Ізраїлі (Єрусалим). Акторський склад також інтернаціональний. Згідно з планами режисера, прем’єра фільму має відбутися на річницю депортації кримських татар — 18 травня.

«Припутні» (Аркадій Непиталюк) — повнометражний дебют Аркадія Непиталюка, який із короткометражною трагікомедією «Кров’янка» отримав минулого року приз за кращий фільм Національного конкурсу на фестивалі «Молодість». «Припутні», згідно з задумом, — лірична комедія про звичаї нашої глибинки. На одній з автобусних зупинок Ніжина таксист Юра випадково натрапляє на молоду дівчину Свєту. Дівчина та її мати спокушають Юру певною сумою грошей на поїздку в далеке село Припутні. Цей короткий візит до Свєтиної бабці Зіни для жінок — щорічний обтяжливий обов’язок. Через неймовірний збіг обставин Юра змушений залишитися у селі. Жінки, зайняті з’ясуванням стосунків, нічого про це не знають. Режисер обіцяє «сімейні таємниці, одвічний конфлікт поколінь та… несподівану правду». Прем’єра очікується восени.

Дмитро Десятерик, «День»  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

фільми

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity