Культура

Найкрасивіші храми Львова: топ-10

17 Лютого 2017, 09:53 6592

Львів завжди славився красою своїх храмів і різноманітністю стилів архітектури. Пропонуємо вам добірку найвеличніших та найвідоміших культових споруд міста Лева.

 

Храм св. Андрія (костел і монастир бернардинів)

Храм святого Андрія © Валерія Сівакова

На місці сучасної споруди дерев’яний монастир було збудовано у XV столітті. Згадка про перший, дерев’яний, бернардинський костел знайдена 1460 року. Гроші на початок будівництва пожертвував львівський староста Анджей Одровонж. Було виділено земельну ділянку біля Галицької брами, споруджено невеликий дерев’яний монастир з каплицею св. Андрія. 1464 року після чуми міщани спалили дерев’яний монастир з каплицею, а вже 1465 р. фундатор Анджей Одровонж виділив кошти на спорудження значно більших дерев’яних костелу та монастиря.

Сучасний монастирський комплекс почали споруджувати ще на початку XVII ст. за задумом ченця Бернарда Авелідеса і за проектом архітектора-італійця Паоло Домінічі. А роботами керували архітектори Павло Римлянин та Амвросій Прихильний, пізніше — Андрій Бемер. У 1630 р. було завершено всі будівельні та оздоблювальні роботи.

Інтер’єр храму святого Андрія © George Lanchevsky

Приміщення монастиря тепер належить Центральному державному історичному архіву у Львові, а храм святого Андрія Первозванного передано Українській Греко-Католицькій Церкві. Храм обслуговують священики Василіянського Чину.

Інтер’єр Храму Святого Андрія © Krzysztof Szlezak

Адреса: пл. Соборна, 3А.

 

Вірменська церква

Вірменська церква © Oleh Voznyy

Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці — пам’ятка архітектури національного значення, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Вірменську церкву збудував у другій половині XIV століття (1363–1370 роки) майстер Дорінг. Протягом століть вона була громадським і релігійним центром вірменської колонії у Львові. 1367 року церква стала соборною.

Навколо церкви склався один із найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 рік, арх. Петро Красовський), палац архиєпископа (XVIII століття), вірменський банк (XVII століття), монастир бенедиктинок (1682), пам’ятна колона з постаттю святого Христофора та дерев’яний вівтар із композицією «Голгофа» (XVIII століття), огорожі з брамами (XVII–XIX століття).

Внутрішнє подвір’я Вірменської церкви © WIKI

Храм збудований із ламаного каменю і обличкований тесаними плитами, товщина стін сягає півтора метра. Унікальною є конструкція купола: він спирається на пустотілі ребра, викладені з глиняних глечиків.

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Особливим є південний дворик, розташований між вулицею та собором: аркада з колонадою XV століття видає європейські архітектурні традиції. Тут збереглися рештки старовинного вірменського цвинтаря — це надгробні плити, найстарішим із яких 600 років, перенесені сюди з кладовищ інших вірменських храмів і монастирів, яких уже кілька століть не існує у Львові.

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Адреса: вул. Вірменська, 7.

 

Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла (костел єзуїтів)

Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла © Ігор Шаповалов

Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла УГКЦ, відомий у Львові як «костел єзуїтів», збудований у стилі раннього бароко на початку XVII ст. Храм постав за взірцем римської святині Іль‑Джезу та вважається однією з найбільш культових споруд Львова.

До Львова єзуїти прибули 1584 року, а вже 1590‑го постав перший дерев’яний храм Товариства Ісуса на ділянці поруч із західною частиною міських оборонних мурів, де була влаштована Єзуїтська фіртка. Роботи над спорудженням нинішньої будівлі храму розпочалися 1610 року. В період 1618–1621 рр. будівництвом керував архітектор Товариства Ісусового Джакомо Бріано.

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Alexey Malinovsky

1624 року освятили першу бічну каплицю св. Бенедикта. 1630 року храм був завершений і Львівський архиєпископ Ян Анджей Прухніцький його освятив. Довжина святині становила 41 м, ширина — 22,5 м, висота — 26 м.

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Volodymyr Iskra

1702 року за проектом Мартина Годного було зведено вежу-дзвіницю, яка стала найвищою вежею Львова (близько ста метрів); на ній 1754 року встановили годинник. Після ліквідації Товариства Ісусового 1773 року костел став виконувати функції військового гарнізонного храму.

Значних ушкоджень будівля зазнала під час двох світових воєн. 4 червня 1946 року єзуїти були змушені залишити Львів, забравши з собою найцінніші речі, зокрема короновану ікону Пресвятої Богородиці. З цього моменту починається нова сторінка історії храму: на довгі 65 років його двері зачинились, у ньому запанувала тиша…

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

У день 20-ї річниці Збройних Сил України, 6 грудня, у Львові відбулася знакова для міста та держави подія: урочисте відкриття і освячення першого гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, переданого УГКЦ.

У храмі відбуваються богослужіння та лунають молитви. З нагоди церковних чи військових свят відбуваються урочисті заходи, у яких, окрім вірян святині, також беруть участь військовослужбовці, працівники Збройних Сил України, офіцери, курсанти та солдати строкової служби.

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

Адреса: вул. Театральна, 11

 

Домініканський собор

Домініканський собор © Сергій Вєтров

Римо-католицький Домініканський собор (храм Божого Тіла і монастир домініканців) — нині греко-католицька церква у центральній частині Львова, занесена до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Домініканський собор — один із кращих зразків архітектури барокко, один із найкрасивіших у місті.

Інтер’єр Домініканського собору © elekrtaua.livejournal.com

До ІІ Світової війни це був храм римо-католицького монастиря Ордену Проповідників (домініканців). За радянських часів у храмі та монастирських келіях влаштували склади, а з 1973 року у цих спорудах розмістили Музей релігії та атеїзму. Храм у 1990‑х роках передано УГКЦ, і він був освячений на честь Пресвятої Євхаристії.

Будівельні роботи завершено у 1764 році. Екстер’єр та інтер’єр Домініканського костелу вражає своєю пишністю і урочистістю. До наших днів зберігся напис на фронтоні «SOLI DEO HONOR ET GLORIA» — «Єдиному Богу честь і слава».

SOLI DEO HONOR ET GLORIA © vk.com

У храмі з XVIII ст. розміщувався великих розмірів бароковий орган, який тепер можна побачити у Львівській філармонії, але костел не залишився без музичного супроводу. Зараз менший за розмірами орган знаходиться у Домініканському храмі.

Інтер’єр Домініканського собору © Halyna Zav

Адреса: пл. Музейна, 1.

 

Кафедральний собор Львівської архидієцезії РКЦ

Латинський кафедральний собор © detailsintravels.com

Архикафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії, або Латинський кафедральний собор, або Катедра — католицька базиліка, головний храм Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви. Пам’ятка сакральної архітектури XIV–XVIII століть.

Це чи не єдина вціліла готична пам’ятка архітектури древнього Львова, яка збереглася після пожежі 1527 року. Храм споруджено на місці, де за княжих часів стояла православна церква Успіння Пресвятої Богородиці. Перший камінь у фундаменти закладено 1360 р.

Інтер’єр Латинського кафедрального собору © Ян Волянский

Будувався кафедральний собор Успіння Богородиці понад 100 років, починаючи з середини XIV ст. Будівництво великої споруди йшло повільно і з великими перервами. За первісним проектом, собор повинно був мати дві вежі — одну завершили наприкінці XIV ст., інша так і залишилася незакінченою через брак коштів. До Катедри прибудовано декілька каплиць, на стіні вівтарної частини знаходиться копія ікони Матері Божої Ласкавої (захисниці міста від ворогів), надгробна плита сім’ї Шольц-Вольфовичів і турецькі ядра, які влучили в собор під час польсько-турецької війни та дивом не розірвались.

Інтер’єр Латинського кафедрального собору © Юрий Татаренко

Адреса: пл. Катедральна, 1

 

Церква святого Михайла (костел кармелітів)

Церква святого Михайла © vk.com

Зведений як храм римо-католицького чернечого ордену Кармелітів Босих. Його посвячення пов’язане з Архистратигом Михаїлом, святим покровителем України-Русі та хранителем Гробу Господнього.

Храм починає свою давню історію з 1633 року, коли монахам Ордену Кармелітів Босих вдалось одержати від міської влади пагорб для будівництва. Саму святиню розпочали зводити 1634 року під егідою архітектора італійського походження Яна Покоровича. План храму передбачає вигляд правильного прямокутника, поділеного на три нави. Перекриття центральної нави циліндричне, а бічних — хрестовидне. Згодом, після передачі храму кармелітам, було добудовано дві вежі, які надали йому сучасного вигляду. Розписи були виконані італійським малярем Дж. Педретті та його учнем Мазуркевичем (1731–1732). У храмі знаходиться унікальний мармуровий вівтар XVII ст. у формі малої святині.

Інтер’єр церкви св. Михайла © Dmitry Skvortsov

Храм святого Михаїла входив до лінії фортифікаційної оборони міста Львова. Святиня вистояла під час турецької облоги 1672 року, однак уже 1704 року була захоплена шведами.

У часи панування радянської влади монастир та храм закрили, розмістивши тут склад для цукерні. В колишніх келіях влаштували гуртожитки. З часом, у 1979 році, храм передали Львівському історико-архітектурному заповіднику.

Церква св. Михайла ввечері © Ruslan Lytvyn

Адреса: вул. Винниченка, 22

 

Церква святих Ольги та Єлизавети (костел Ельжбети)

Церква святих Ольги та Єлизавети © skyscrapercity.com

Церква святих Ольги і Єлизавети (раніше Костел святої Ельжбети) — неоготичний храм, збудований у пам’ять про імператрицю Єлизавету Баварську, відому як Сісі, дружину цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа I.

На сьогодні це найвища в місті будівля, її висота — 88 метрів.

Церква святих Ольги та Єлизавети © Yuliya Bondarenko

Закладений 1903 року храм святої Ельжбети будувався вісім років на кошти польської громади. У 1911 році відбулося його урочисте відкриття. Архітектор споруди — Теодор-Мар’ян Тальовський. Храм також прикрашають твори відомого скульптора Петра Войтовича, зокрема скульптурна композиція «Розп’яття» на фасаді святині.

Інтер’єр церкви святих Ольги і Єлизавети © skyscrapercity.com

На початку Першої світової (1914–1918) австро-угорською владою були конфісковані та переплавлені для військових потреб церковні дзвони. А польсько-українська війна 1918–1919 років приносить руйнування і розорення, коли під час запеклих вуличних боїв та обстрілів району залізничного вокзалу храм опинився в їх епіцентрі.

Вид з оглядового майданчика церкви святих Ольги та Єлизавети © Orest Snape‎

Є думка, що місце будівництва було вибрано не випадково. Католицький храм — це перше, що повинні були бачити люди, приїжджаючи до Львова.

Адреса: пл. Кропивницького, 1

 

Преображенська церква

Преображенська церква © Олег Бабенчук

Преображенська церква (церква Преображення Господа Ісуса Христа) постала на місці римо-католицького храму Пресвятої Трійці отців-тринітаріїв, який був зруйнований артилерійським обстрілом та пожежею у 1848 році.

Інтер’єр Преображенської церкви © Misha Budeychuk

1850 року архітектор А. Фрех запропонував проект майбутнього храму, який, однак, не вдалося втілити. Натомість 1874 року Сильвестр Гавришкевич розробив інший проект святині, який втілювали впродовж двадцяти років (1878–1898). Для вірян Преображенська церква відчинила двері у 1906 році, коли й була освячена. Слід звернути увагу, що 1923 року в цій святині вперше на західноукраїнських землях відбулася Божественна Літургія літературною українською мовою.

Загалом Преображенська церква у Львові зведена в архітектурному стилі неокласицизму з елементами бароко. Всередині її оздобили талановиті митці, зокрема Л. Марконі, Т. Попель (іконостас), Т. Копистинський та К. Устиянович (малярські композиції) та ін.

Інтер’єр Преображенської церкви © Misha Budeychuk

У найновішій історії Львова церква відома тим, що була першим храмом, який УГКЦ повернула собі у власність 1989 року.

Преображенська церква © ugcc.ua

Адреса: вул. Краківська, 21

 

Собор святого Юра

Собор св. Юра © mlodzinskiphoto.com

Архикафедральний собор святого Юра — собор Галицької митрополії УГКЦ, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль із виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею українських греко-католиків.

Собор побудований за проектом Б. Меретина, прикрашений монументальною скульптурою видатного скульптора Йоана Пінзеля. Фасад увінчує фігура святого Юрія Змієборця — покровителя не тільки собору, а й міста Львова.

Собор св. Юра © Ruslan Lytvyn

Перші печери ченців-схимників та дерев’яний монастир з’явилися тут ще в кінці XIII ст. Одна з легенд твердить, що в товщі гори, на якій згодом збудували монастир і церкву, була печера, де жив страхітливий дракон. Постарівши, дракон перестав показуватися людям на очі, але нагадував про своє існування важким диханням, яке чулося з печери. У середині XVIII ст. митрополит Лев Шептицький наказав замурувати печеру, в якій нібито ховалася потвора. Згідно з іншою версією цієї ж легенди, страховисько вбив ще у кінці XIII ст. князь Лев Данилович, через що на горі й було збудовано храм, і присвячений святому переможцеві дракона.

Внутрішнє подвір’я собору св. Юра © skyscrapercity.com

Перша дерев’яна церква у цьому місці згоріла, за легендою, 1340 року. Вже наступного року львів’яни збудували новий, кам’яний храм. Зважаючи на те, що храм споруджували на значній віддалі від укріпленого середмістя, церкві надали деяких рис фортифікації. Тоді ж, 1341 року, майстер Яків Скора відлив дзвін «Дмитро». Найстаріший збережений в Україні дзвін скликає на молитву вірних і сьогодні.

Теперішня споруда собору св. Юра постала у XVIII столітті за проектом австрійського архітектора Бернарда Меретина у стилі бароко.

Інтер’єр собору св. Юра © WIKI

Адреса: площа Святого Юра, 5.

 

Успенська церква

Ансамбль православної Успенської церкви © Alexander Zinchuk

Успенська (Волоська) (Ставропігійна Церква Успіння Пресвятої Богородиці) — храм, збудований у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина, за участю Войцеха Капіноса і Амвросія Прихильного, на замовлення Львівського братства. Сьогодні перебуває під юрисдикцією Української Автокефальної Православної Церкви.

Успенська церква © Alexander Zinchuk

Успенська церква була збудована на кошти Львівського Успенського братства — релігійної організації православних українців, яка була ставропігійною й підпорядковувалася Антіохійському Патріархату. Братство було останнім оплотом православ’я у Львові, отож мусіло мати свою церкву. Будівництво її почалося 1591 року на місці церкви, згорілої у 1571 році. Попередній храм постав на кошти господаря православної Молдови Олександра Лепушняну, а Молдову у Львові в той час ототожнювали з Румунією (Волохією, теж православною), тому й почали називати церкву Волоською. Назва перекочувала й до нової церкви, зведеної протягом 1591–1629 рр. у стилі ренесансу за проектами архітекторів Павла Римлянина, Войтіха Капіноса та Амброзія Прихильного.

Дзвіниця Успенської церкви була збудована у 1572-1578 рр. за проектом італійсько-львівського архітектора Петра Барбона. Кошти на будівництво виділив багатий львівський купець, грек за походженням, Костянтин Корнякт. Тому і нині дзвіницю частіше називають вежею Корнякта.

Інтер’єр Успенської церкви © vk.com

У церкві знаходиться зображення російського двоголового орла, оскільки жертводавцем на потреби церкви був претендент на російський трон Лжедмітрій. Інтер’єр прикрашений живописом XVII–XVIII століть, тут знаходиться іконостас 1773 року, на вікнах — вітражі П. Холодного (1920–1930‑ті). Каплиця Трьох Святителів сполучена з Успенською церквою в середині XIX століття.

Інтер’єр Успенської церкви © Anosmia / Flickr.com

Адреса: вул. Руська, 7 (вул. Підвальна, 9).

Наталія Бойченко, Львів, за; Фотографії старого Львова  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Львів
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity