Біблійні роздуми

Хто до тебе промовляє з пустелі?

04 Березня 2017, 18:50 1271 о. Василь Косік

Роздуми до Слова Божого на І неділю Великого Посту, рік А

Після квітучої Галілеї, де Ісус прожив щонайменше 30 років, після зелених берегів Йордану, де Його охрестив Йоан Предтеча, Ісус був приведений Духом у пустелю (дослівно НА пустелю). Юдейська пустеля — це кам’яна висока гориста місцевість, вкрита пласким камінням, що може нагадувати єврейський хліб мацу — приплюснутий опріснок із пшеничного борошна. Саме такий хліб споживав Вибраний народ у Пасхальну ніч перед виходом із Єгипту в пустелю.

Сьогодні, у Першу неділю Великого Посту, Ісус запитує кожного особисто: На що ви вийшли подивитися в пустиню? (Мт 11, 7) Що хочете побачити за 40 днів посту? Хтось може побачити лише мертве каміння, інший вбачатиме хліб; Ісус же у пустелі бачить уста Божі, а не свої.

Хтось бачить у пустелі тільки місце самотності й мовчання, де першим промовляє диявол. Ісус же приймає кожне слово, яке походить з уст Божих. Адже саме слово «пустеля», єврейською МІДБАР, складається з прийменника МІ — що вказує на напрямок походження і означає «з» або «від», і ДАБАР — «слово», або «він сказав», «він промовив». Для юдеїв, отже, пустеля МІДБАР була місцем, звідки промовляє Бог: Ось чому я її заманю і заведу її у пустиню, і буду їй до серця промовляти (Ос 2, 16).

Хтось може бачити в пустелі тільки нечистого духа в усіх його проявах: диявола, спокусника, сатану — тобто того, хто найперше ділить і розкидає, далі є перешкодою, щоб спотикнутись і впасти, й нарешті день і ніч постійно звинувачувати. Інший же зауважить, що у пустелю його привів Святий Дух, аби зміцнити у божому синівстві, даруючи життя, що походить з уст Отця.

Немає спокус, доки хтось грішить; коли ж робимо вибір, щоб іти за Богом через пустелю і врешті зголодніти Ним самим — неодмінно приступить той, хто захоче відділити нас від Того, хто є ЄДИНИМ. Тим сильніші будуть спокуси, чим більше поклонимось Господу і Йому Єдиному будемо служити.

Однак потрійна спокуса виявила в Божому Сині:

– пророка, що дає життя у Божому слові;
– священика, який не кинувся зі святині і не зійшов з хреста;
– царя, який служить.

На що ви вийшли подивитися в пустиню? Кого вона виявить у тобі?

Всі інші роздуми з серії «Меню на столі посту» ви можете прослухахти ось тут.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: