Йн 3, 14-17:
«Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, — так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним. Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним — світ спасти.»
Останнім часом розмірковую на тим, від чого залежить якість моєї пустині, мого посту, переміни мислення, віри в Слово Боже.
Чому Ізраїль аж 40 років блукав по пустині? Міг би пройти її набагато швидше, заощадити собі кілька добрих десятиліть. Очевидно, що вибраний народ мав проблеми з довірою до Бога, мав своє бачення і плани на вирішення ситуацій. Часто себе бачу в такій самій позиції. Раз вибравши, щодня мушу вибирати.
Ловлю себе на тому, що багато речей для мене стають такими очевидними, банальними, буденними. Цей фрагмент з Євангелії Йоана, як і багато інших, показує одну з ключових правд спасіння: Бог полюбив мене.
Моя пустеля буде якісна, якщо крім того, що займатимусь своїм наверненням, буду дивитись на Отця. Найперше, що маю зробити, то дивитись на Отця: який Він, як Він чинить щодо мене, щодо грішника. І навіть, як каже любити своїх ворогів, то Сам так робить, як каже, щоб ми благословляли тих, хто проклинає нас, то Сам так робить. Ціла проповідь на горі – то також об’явлення милосердного Отця.
Гал 3, 13: «Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто висить на дереві”».
Апостол Павло нагадує, що Бог зробив для мене.
2 Кор 8, 9: «Ви ж знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли.»
Хочу заохотити себе і вас до того, щоби ще більше дивитись на Отця в цей час. Роздумувати про величезний дар втілення Бога, який є Абсолютом Вседержителем і Страшним Богом, перед яким ангели прикривають свої обличчя, а став людиною з любові до мене і до тебе. Роздумувати над тим, що Він зробив для мене через свій хрест і страждання, над тим, що робить для мене сьогодні.
Якщо захоплюватимусь Отцем, Його ділами, то як можу залишитись таким, як був? Якщо пізнаватиму Бога, то моя любов до Нього зростатиме і моя пустеля, мій піст, будуть плідними,бо будуть відповіддю на любов Господа.
Пс 103:
«Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє — його святе ім'я.
Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям.
Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя і суд усім прибитим.
Він показав Мойсеєві свої дороги, синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий.
Не буде вічно він змагатись й не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає, з чого ми зліплені, він пам'ятає, що ми – порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина: квітне, мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає, і місце, де він був, його не впізнає більше.
Милість же Господня від віку й до віку над тими, що його бояться; і справедливість його над дітьми дітей тих,
що бережуть його союз і про заповіді його пам'ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій, і царство його усім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його, могутні силою, ви, що виконуєте його слово, покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили, слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління! Благослови, душе моя, Господа!»
фінансово.
Щиро дякуємо!
