Україна

«Зерно посіяне, що приноситиме плоди». Прощання з о.Павлом Дідорою

15 Березня 2017, 08:55 5481 с. Юлія Заводовська

У вівторок, 14 березня 2017 р., у Городку на Хмельниччині прощалися з отцем Павлом Дідорою, який помер 11 березня після тривалої хвороби. Родина, близькі та друзі з різних куточків України і зарубіжжя зібралися віддати шану найріднішій людині, приятелеві та пастирю; молитися за нього і з ним у атмосфері «тиші Великої Суботи, тиші сповненої надії та любові, тиші, у якій хочеться перебувати», як зазначив під час проповіді о. Олександр Халаїм.

Перед жалобною Святою Месою тривало молитовне чування біля тіла світлої пам’яті отця Павла.

Урочисту Євхаристію, яка відбулася у храмі св. Станіслава, єпископа та мученика, очолив ординарій Кам’янець‑Подільської дієцезії, владика Леон Дубравський. На початку літургії він звернувся зі словами вдячності та співчуття до батьків, сестер та рідних о. Павла, дякуючи їм за виховання сина; за жертву, яку вони склали, приймаючи його вибір служити Богові; а також за опіку та товаришування йому в стражданні. Владика подякував усім, хто підтримував отця Павла під час хвороби, особливі слова вдячності керуючи до прелата Хайнріха Гюнтера з Німеччини.

«Сьогодні нас громадить тут Ісус Христос, який разом із нами прагне дякувати за дар людини, брата, душпастиря та товариша, отця Павла. (…) Вірю, що він співслужить разом із нами цю Євхаристію — тільки з іншого боку вівтаря. Ми прийшли молитися не так за нього, як із ним. У першу неділю Великого Посту ми чули про Господа, який із землі зліпив людину. Трішки глини в умілих руках гончаря може стати глечиком, посудом, а може стати чимось артистичним. Господь, як гончар, ліпить кожного з нас, ти був зліплений, але не для щоденного вжитку. Ти був у житті кожного з нас кимось надзвичайним», — сказав о. Олександр Халаїм, однокурсник о. Павла, звертаючись до нього під час проповіді.

Святий Петро у своєму першому посланні говорить про віру, яка очищається вогнем (пор. 1 Пт 1, 7). Цим вогнем у житті отця Павла було страждання, зазначив о. Олександр. «Він не був моїм другом, він залишається моїм другом, і він буде ним, адже кожен з нас вірить у спілкування святих. Я вірю у його присутність. Життя потрібно прожити: це не іграшка, не можна ним гратися. Отець Павло, ти прожив! Ти був відкритою книгою, для тих, які вміли і хотіли читати. Так багато людей зі мною погодиться, часто ти був радикальною книгою, яка вказувала на Ісуса. Ти був людиною радості та надії. Ті, хто приходив до тебе в хвилину страждання, не чули нарікань; ми не чули розпачу. Ти підтримував і питав кожного з нас: “Як у тебе справи? Розкажи, що в тебе?”», — сказав він.

«І ті негайно кинули сіті й пішли за Ним» (Мт 4, 20). Цими словами, на думку о. Олександара, найкраще можна описати життя о. Павла, адже почувши їх під час реколекцій, він залишив усе та вступив до семінарії. «Пам’ятаю його вже в семінарії зі словником грецької мови в руках: він бігав і шукав пояснення слів Христа “Іди за мною!” Хотів їх зрозуміти… Він шукав у словниках, а Бог йому це показав у словнику, яким було його життя. — наголосив о. Олександр. — “Треба, щоби Він зростав, а я малів” (Йн 3,30). Ці слова Йоана Хрестителя отець написав на своїй приміційній іконці. І так сталося! “Товаришуй мені”, — ці слова супроводжували о. Павла до кінця. (…) Останні два роки він промовляв до нас своїм життям та стражданням; був зерном, яке потрапило в жорна, зерном змеленим. Вірю, що він був змелений, щоб стати хлібом для кожного з нас. (…) Ти був зерном посіяним, яке приноситиме плоди!»

«Господи, в Твої руки віддаюся, Твоя воля нехай станеться. Не просто почув — пізнав, зрозумів, прийняв і виконав… Це нехай станеться! Господи, якщо це останні свідомі мої слова і думки, хай вони будуть про Тебе. Як умів так жив, або як Ти навчив, так і жив. Грішник… Змарнував багато благодатей, та не зі зла, зі слабкості. Помилуй мене! Навіть не осмілююся сказати прийми, може (…) згадай. Якщо щось варте Твоїх очей, згадай і помилуй. Кохаю Тебе, як вмію, так кохаю!», — записав о. Павло Дідора в своєму щоденнику.

Отця Павла поховали в Городку, неподалік Вищої духовної семінарії Святого Духа.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

похорон

ПЕРСОНА

Павло Дідора

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity