Святої пам’яті єпископа Станіслава Падевського, що помер 29 січня у Польщі, перепоховають у Запоріжжі.
Перепоховання тіла єпископа відбудеться 8 квітня у крипті співкафедрального собору. Йому передуватимуть чування біля тіла у Львові, Вінниці, Харкові і Дніпрі.
«Обряд перезахоронения тіла святої пам’яті єпископа Станіслава Падевського на території Харківсько-Запорізької Дієцезії стане виразом вдячності Богові за особистість єпископа Станіслава, котрий став наріжним каменем Харківсько-Запорізької дієцезії. Маємо надію, що Його могила на Східній Україні буде надалі проповідувати Христа Воскресного, котрого Він за життя проповідував», — йдеться у повідомленні єпископа Станіслава Широкорадюка, ординарія Харківсько-Запорізької дієцезії, оприлюдненому Католицьким Медіа-Центром.
З моменту смерті і тимчасового поховання в капуцинському гробівці в Малопольському Сендзішові, єпископи України докладали зусиль, щоби перенести тіло єпископа Станіслава до України. Про це у своєму посланні пише Львівський митрополит архиєпископ Мечислав Мокшицький. «На щастя, нам вдалося завершити всі формальності і перший єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії буде похований в своїй дієцезії», — йдеться у посланні Голови Єпископату України.
Отець Костянтин Морозов OFM Cap прокоментував CREDO ситуацію з перепохованням останків єпископа Падевського:
— Взагалі перепоховання не є чимось надзвичайним. Адже і Слуга Божий, сподіватимемось – майбутній блаженний Серафим Кашуба був спочатку похований у Львові, а тепер його останки покояться у Вінниці, в нашому монастирі. А щодо єпископа Станіслава – він був непересічною особистістю в новітній історії Католицької Церкви в Україні: був єпископом-помічником спочатку Кам’янець-Подільської дієцезії, потім – Львівської архидієцезії, а згодом – став першим ординарієм новоствореної Харківсько-Запорізької дієцезії. Взагалі це нормальна практика, коли померлого ординарія ховають в кафедральному соборі. Єпископ Станіслав, коли пішов на пенсію, як монах-капуцин повернувся до ордену, до своєї Краківської провінції, де і перебував в останні роки земного життя: спочатку в Кєльцах, потім – у Сендзішові Малопольському, де і перейшов до дому Отця. Оскільки відразу після смерті було неможливо відразу вирішити всі питання, які виникали в зв’язку з похованням в Україні, тіло покійного єпископа було поховано в Сендзішові. Але враховуючи ту роль, яку єпископ Падевський відіграв в Церкві в нашій країні і для того, щоб вірні колись очолюваної ним дієцезії отримали можливість вшановувати місце його поховання, українські єпископи звернулися до отця-провінціала Краківської провінції Ордену братів-менших капуцинів з проханням про перепоховання. Це була ініціатива єпископів Харківсько-Запорізької дієцезії, підтримана Конференцією Єпископів України. Отець-провінціал Томаш Жак OFM Cap згоду дав. І оскільки технічно немає можливості поховати єпископа в кафедральному соборі в Харкові, було прийняте рішення про поховання при конкафедральному соборі в Запоріжжі, — розповів CREDO вінницький капуцин.
Похоронні урочистості єпископа Станіслава Падевського
Львів, 4 квітня 2017 року
Ввечері до кафедрального собору привезуть труну з тілом померлого єпископа.
Львів, 5 квітня 2017 року
10.00 — заупокійна Меса у кафедральному соборі РКЦ.
Вінниця, 6 квітня 2017 року
10.00 — заупокійна Меса біля труни єпископа Падевського у храмі Матері Божої Ангельської.
Харків, 7 квітня 2017 року
18:00 — впровадження тіла до кафедрального собору.
18:30 — Свята Меса, поєднана з Вечірнею за померлого.
19:45 — заупокійна Панахида у візантійському обряді.
Молитовне чування біля гробу до 22:00 год.
Дніпро, 8 квітня 2017 року
8.00 — заупокійна Меса біля труни єпископа Падевського у храмі св. Йосифа.
Запоріжжя, 8 квітня 2017 року
10:30 — впровадження тіла до прокафедрального собору.
11:00 — Свята Меса.
Обряд захоронения тіла у крипті собору.
Біографічна довідка
Станіслав Падевський народився 18 вересня 1932 року у Новій Гуті Бучацького повіту у Тернопільському воєводстві. Після війни 1 грудня 1945 року був разом з родиною переселений з рідної землі, яка була включена у склад Радянського Союзу, до Нового Містечка, що в Польщі, недалеко Нової Солі. Освіту свою почав ще в рідній місцевості, але з огляду на так звану «репатріацію» і примус оселитися на так званих «повернених» (Польщі від Германії) землях, середню школу закінчив в Новому Містечку. Далі навчався в педагогічному і загальноосвітному ліцеї у Новій Солі.
27 серпня 1949 року розпочав новіціат в монастирі капуцинів в Сендішові Малопольському під керівництвом магістра отця Аполінарія Борковського. В ордені він отримав чернече ім’я — Венантій. 28 серпня 1950 року склав перші чернечі обіти. Два роки пізніше Станіслав Падевський розпочав філософскько-богословські студії у Кракові. 19 вересня 1953 року він склав вічні обіти, а 24 лютого 1957 року прийняв з рук єпископа Станіслава Роспонда рукоположення у пресвітери.
Після рукоположення отець Станіслав був скерований до праці в капуцинській парафії в Битомі, де виконував обовязки вікарія і катехета. По двох роках повернувся до Кракова, щоб катехізувати у школах і щоб вчити співу молодих братів з капуцинської семінарії. У 1961-1964 роках навчався в Люблінському Католицькому Університеті на факультеті Гуманістичних Наук в Інституті польської філології. По трьох роках перебування у Любліні продовжив навчання в Краківському Ягелонському Університеті у Кракові. Магістерський іспит склав 22 червня 1966 року, захищаючи працю під назвою: «Слов’янські справи у польському і латинському письменництві за часів Зигмунта Старого».
У липня 1964 року він був скерований до Вроцлава, де був пастирем студентів. По року був перенесений до монастиря і парафії в Кросно, де виконував служіння катехета середніх шкіл. У 1970-1973 році був настоятелем монастиря у Кракові і служив сповідником Сестрам Бернардинкам і Сестрам Служебницям. У 1973 році він переїхав до Розвадова (Стальова Воля), де до 1976 року був катехетом, а від 1976 року до 1985 виконував завдання настоятеля монастиря і адміністратора парафіїі. E 1976 році Капітула Провінції довірила йому функцію Провінціального Вікарія, яку він виконував протягом двох строків (1976-1985). У 1985-1988 році отець Станіслав працював у Пілі, а потім був направлений до Сендішова Малопольського.
З Сендішова отець Станіслав Падевський на запрошення священиків, які працювалив Україні, виїхав у 1988 році на терени Радянського Союзу для служіння католикам і допомоги священикам. Впродовж першого року перебування в Україні він служив у Барі, Полонному, Києві, Старокостянтинові, Шепетівці. У 1989 році отець Станіслав оселився у Старокостянтинові, щоб займатися справою повернення старокостянтинівського храму і монастиря. У 1990 році він був призначений настоятелем парафії у Старокостянтинові. 7 червня 1991 року отець провінціал визначив отця Станіслава Падевського делегатом Провінціала Краківської провінції в Україні і Радянському Союзі. До його компетенції належало: прийняття кандидатів до Ордену, представництво отця Провінціала і Провінції перед церковною і державною владою, координація апостольства і життя братів.
Після того, як 1992 році було передано капуцинам вінницький капуцинський храм, отець Станіслав 6 жовтня 1992 року був офіційно призначений єпископом Яном Ольшанським першим капуцинським настоятелем після повернення капуцинів до Вінниці.
Після трилітнього перебування у Вінниці 13 квітня 1995 року отець Станіслав був призначений Папою Йоаном Павлом II титулярним єпископом дієцезії Тігія і єпископом-помічником Камянець-Подільської дієцезії. 10 червня 1995 року з рук архієпископа Антоніо Франко, постольського нунція в Україні, єпископське рукоположення у кафедральному соборі у Камянці-Подільському.
10 жовтня 1998 року єпископ Станіслав був призначений єпископом-помічником у Львівській архідієцезії при боці кардинала Мар’яна Яворського. 4 травня 2002 був призначений першим ординарієм новоутвореної Харківсько-Запорізької дієцезії. 10 липня 2002 року мав місце урочисте введення на єпископський престол в кафедральному соборі у Харкові. Завдання ординарія єпископ Станіслав Падевський виконував до 19 квітня 2009 року, до моменту виходу на емеритуру.
Після завершення служіння ординарія дієцезії єпископ Станіслав виразив бажання повернутися до Польщі у ряди капуцинів Краківської провінції. На його особисте прохання Уряд Провінції скерував його до братерської спільноти у Кєльцах. Однак через декілька місяців повернувся в Україну, щоби далі служити католикам. З огляду на прогресуючу хворобу був вимушений повернутися до Польщі і замешкати у монастирі в Сендішові Малопольському.
29 січня 2017 року у своїй монастирській келії в сендішовському монастирі відійшов до Господа, щоб разом з усіма святими очікувати дня воскресіння померлих.
1 лютого 2017 року у Сендішові Малопольському відбувся похорон отця капуцина і єпископа Станіслав Падевського. Він був похований у монастирській гробниці на цвинтарі Сендішова.
фінансово.
Щиро дякуємо!
