Місце щасливих людей

Пальми, пляжі, гори, море – хто як собі уявляє місце, де можна бути щасливим, любити всіх і не мати жодних турбот. А ще кожен хоче бути красивим та стильним, як з обкладинки глянцю, бути кимось винятковим і особливим.

Сьогодні ділюся секретом, як, не витрачаючись на літак та путівку, знайти місце щасливих людей, місце, де всі особливі, красиві та виняткові, хоча навряд чи хтось із них зацікавить собою котресь глянцеве видання. Але тим людям цього і не треба – їхня краса значно глибша і багатша, тому на неї треба дивитися очима серця.

Львів. Бічні двері праворуч від входу до римо-католицького храму Матері Божої Неустанної Помочі на Збоїщах відчиняються і два усміхнених обличчя зустрічають гостей: волонтерка Катя Панкратова разом із Юрком, котрий, як справжній лицар, пішов разом із нею, щоб переконатися, що все гаразд. За дверима – творча майстерня для людей із особливими потребами «Ангельський цвіт» — тут всі називають себе друзями, тут всі вчаться жити, взаємодіяти і просто бути собою.

Коли друзі хвалять Катю за її участь у справах майстерні, вона відповідає: «У нас відбувається взаємоперетворюючий стосунок – ми допомагаємо їм в адаптації у суспільстві, а вони нам — дивитися на світ по іншому, глибше, керуючись серцем. Творимо стосунок дружби між нами. Бо насправді для щастя потрібні друзі» .

І це перше, що помічаєш, переступаючи поріг. Катя та Юра відчиняють двері у зовсім інший світ: світ добра, усмішок, взаємодопомоги, підтримки, відкритості, терпеливості та світла, дитячої безпосередності та любові. Це наче побувати на іншій планеті, де панує  атмосфера зичливості, теплоти, ніжності та підтримки, цілковитого прийняття та довіри. Для людей із «нормального» світу це неоціненний досвід і нагода переосмислити поняття «нормальності».

Саме тут народжуються та втілюються творчі ідеї, здобуваються соціальні навики.  Підопічні майстерні «Ангельський цвіт» вже мають свої здобутки – виставка творчих робіт мандрує зараз по Львівській області, а святкові листівки та інші вироби ручної роботи користуються популярністю на Різдвяних та Великодніх ярмарках, які організовує фонд «Даймо Надію».

Марта і Катя, а також Марія, що проводить заняття з арт-терапії, світлі та дуже красиві дівчата – вони безперечно мали б чим заповнити свій час, але приходять сюди, в «Ангельський цвіт», щоби бути поруч із тими, кому вони потрібні. Спостерігаючи їхню взаємодію, народжується відчуття сім’ї, де всі чимось зайняті, кожен зосереджений на своїй справі, у кожного свій настрій, але всі між собою пов’язані. Частина хлопців зосереджено та вправно створювали ніжні нарциси, ці квіти волонтери вже найближчої неділі подарують кожному, хто долучиться до акції «Поля надії» на підтримку онкохворих дітей. Інші допомагали Марті приготувати для всіх чай та перекус. Дівчата хто малював, хто створював аплікації, хто цитував вірші.

Волонтери називають своїх підопічних дітьми, бо вони справді як діти – щирі та безпосередні. Хтось любить фотографуватися, як от Юра, а Оленка любить декламувати вірші, інша Оленка багато читає і любить розповідати, про що читала, гарно малює. Люди часто думають про таких людей, як Юра чи Оленка: «біднесенькі», «не пощастило», — але насправді, вони щасливі, тому що приймають себе такими, як вони є, тому що їх є кому любити, тому що вони люблять всіх. А ми просто втратили здатність бути такими щирими, відкритими та добрими, щоб приймати інших такими, як вони є, ми забули, що означає дивитися глибше і загубили своє «щасливе місце» у житті. Але є люди, які знають де вони – місця щасливих людей і радо вам про це розкажуть, покажуть і допоможуть. Всім нам хоча б раз у житті потрібне спілкування з такими людьми, як Юра чи Оленка, але не для того, щоби зрозуміти, що у нашому житті не все так погано, як ми собі часом думаємо, а для того, щоби почати жити по справжньому, як вони.