Іс Нав 18, 2-3:
І позоставалося серед Ізраїлевих синів сім племен, що не поділили ще спадку свого. І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: «Аж доки ви будете лінуватися піти посісти той Край, що дав вам Господь, Бог ваших батьків?»
Нарешті прийшли до обіцяної землі. Сорок років минуло, залишається посісти цю землю. Бог — найкращий вихователь і найкращий Батько. Він не хоче, щоб ми були інфантильні і ліниві. Дає Своє благословення, а ми маємо співпрацювати з Його благодаттю, не лінуватися. Ісус Навин докоряє кільком племенам Ізраїля, що вони не хочуть прикласти зусилля, щоб просто піти і взяти ту землю для себе.
Прип 10, 4: Рука ледача робить бідним; збагачує – рука старанних.
Прип 24, 30-34: Ішов я попри поле ледачого; попри виноградник недоумка; дивлюсь – кропивою позаростало, і будяками зверху вкрилось, камінна огорожа його розвалилась! Поглянув я та й узяв собі до серця, позирнув і взяв ось таку науку: «Ще трохи сну, трохи дрімання; трохи згорнути руки, щоб спочити, — і твої злидні прийдуть наскоком, | нужда твоя – мов чоловік оружний».
Прип 6, 6-11: Іди, ледащо, до мурашки; приглянься до її звичаїв, будь розумним. Нема в неї ні начальства, ні назирателя, ані вождя, — і літом вона хліб собі готує, у жнива збирає корм свій. Докіль лежатимеш, лінивче коли ти встанеш зо сну свого? Не довго будеш спати, не довго й куняти, не довго будеш, розлігшися, згортати руки, і злидні, наче волоцюга, прийдуть на тебе; і недостача, мов муж збройний.
Книга Приповідок показує наслідки матеріального лінивства. Але наслідки лінивства духовного не менші. Як старатися про ліпші відносини з Богом? Якщо Господь побачить, що я стараюсь і прикладаю зусилля, не марную благодатей і можливостей, щоб бути кожного разу кращим, то Він благословить ті мої хліби і поглибить наші відносини. Знаємо, що лінивство — один із головних гріхів і не даремно так є. Ми повинні вміти добре розпоряджатися великим даром, яким є час. Не забувати про відпочинок також і не дозволяти собі на лінивство. Якщо сповідаюсь з лінивства, то маю (як із кожним іншим гріхом) з ним боротись, прикладати зусилля.
Закінчилась пустеля, перестала падати манна, перестали прилітати перепелиці, настав час до активної співпраці і розвитку на тому місці, куди мене Бог привів. Не було так, що сорок років ми намучились находились, то тепер відпочинемо кілька років. Пустеля закінчилась, але не даваймо собі фори. Якщо мав добрі постанови – повертайся до них, якщо далі бачитимеш, що потребуєш навернення в певних сферах – навертайся.
Будучи християнами, ми знаємо, що наша праця буде винагороджена Господом, якщо ми будемо наполегливими в старанності. Апостол Павло є нашим прикладом:
«Роблячи добро, не втрачаймо запалу, бо свого часу пожнемо, якщо не ослабнемо. Тому, поки маємо час, робімо добро всім, а найперше тим, які рідні у вірі» (Гал 6:9–10).
«Що тільки робите, робіть від душі, наче для Господа, а не для людей. Знайте, що від Господа одержите нагороду – спадщину, адже служите Господу Христові!» (Кол 3:23–24).
«Адже Бог не є несправедливий, щоби забути ваше діло і працю любові, яку ви виявили Його Імені, послуживши і продовжуючи служити святим» (Євр 6:10).
«Самі знаєте, що моїм потребам і тим, хто був зі мною, послужили ось ці руки. Я вам увесь час показував, що так працюючи, треба захищати немічних і згадувати слова Господа Ісуса, Який Сам сказав: Блаженніше давати, ніж брати!» (Ді 20:34–35).
«Тому, мої любі брати, будьте стійкі, непохитні, завжди відзначайтеся в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця в Господі не даремна» (1 Кор 15:58).
фінансово.
Щиро дякуємо!
