Сучасна Європа побудована на християнських цінностях, наголошує Анатолій Бабинський, співробітник Інституту релігії і суспільства Українського католицького університету, і це помітно навіть на побутовому рівні:
— Чехія вважається найбільш атеїстичною державою Європи (хоча в дійсності це не так – колись один чех сказав мені цікаву річ, що чехи – не атеїсти, вони мають свою релігію, яка полягає в тому, що «щось там є»), але й там неділя — це неділя. І це – яскраве свідчення.
В Європі релігія, можливо, відійшла на задній план, так би мовити, в плані публічному – ми не бачимо якоїсь відкритої і масової демонстрації людьми своєї релігійності. Але не слід забувати, що релігія залишилась на рівні стосунків людей, які набагато краще, ніж у нас, в Україні.
Побутова чесність, щирість, повага до гідності людини. Все полягає на тому, що ця культура може і не визнавати того внеску християнства, який є, але вона не може заперечити того, що вона виросла з християнства. Це таке явище, яке помітив один із німецьких юристів Бокендфорд. Він сказав, що сучасна культура не здатна сама відтворювати ті цінності, про які вона сьогодні говорить: про гідність людини, про свободу тощо, оскільки ці речі закорінені в попередній культурі, саме в християнській. І ці збої, які ми сьогодні бачимо в Західній Європі, коли люди губляться – тому що виникла така ціннісна каша – вони від того, що замулюється свідомість того, звідки усе походить. Коли постулюється те, що істини не існує, немає якоїсь вищої правди, немає поняття, де верх де низ, і коли говориться, що усі норми і правила є певними домовленостями – тоді ця культура доходить до переконання, що домовитись і передомовитись можна будь про що. В історії ми бачили такий приклад, коли частина громадян домовилась про те, що євреї не мають права на життя. Їх можна просто всіх відправити в газові камери і проблема буде вирішена. Тому цей тренд сучасності говорить, що усе є результатом домовленості між нами – конвенціоналізм, чи як його назвати – це шлях в нікуди. Такі поняття як свобода, гідність, рівність і тощо походять з того, що ми розуміємо де є верх і де є низ, де є добро і де є зло. Хоча, якщо копнути глибше і розмовляти про мотивації сучасних людей, ми обов’язково дійдемо до того – навіть, якщо людина сповідує абсолютну свободу від будь-чого —що на питання: «Чому ти зробив це і це?» — людина відповість: «Тому що вважав, що це добре». Кожна людина апелює поняттями добра і зла. Ці питання неможливо викреслити. Але якщо вони не закорінені у щось глибше, якщо вони дуже мінливі – тоді таке суспільство розхитується. Розхитується, розхитується, розхитується, а потім хтось приходить і каже: «Ви знаєте, а я знаю куди вас правильно повести». І потім ми маємо якісь праві повороти…
Повний запис розмови на тему релігії в суспільстві з Анатолієм Бабинським слухайте у подкасті.
фінансово.
Щиро дякуємо!
