Суспільство

Які дні будуть вихідними?

18 Квітня 2017, 18:44 3852

Завершилося громадське обговорення проекту Закону України «Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні», ініційованого Українським інститутом національної пам’яті.

Український інститут національної пам’яті пропонує впорядковує календар державних свят і пам’ятних днів. Відповідні пропозиції будуть подані на розгляд Парламенту.

Як відомо, чинний календар містить як і українські свята, так і залишки радянської пропагандистського традиції. Це утримує країну в минулому і використовується в гібридній війні проти України.

Протягом місяця надійшло 672 звернення від громадян України, громадських об’єднань, партійних та профспілкових організацій, державних установ. За результатами обговорення, враховуючи висловлені пропозиції, було вирішено підготувати нову редакцію цього законопроекту.

Документ доповнено новою категорією — «Міжнародні дні», куди включені, серед інших 8 березня — День боротьби за права жінок (день буде святковим, але не вихідним) та 1 травня — День праці (буде вихідним).

Оскільки українці не підтримали наміру запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) як вихідні святкові, то цю пропозицію знято з календаря.

Разом з тим, Інститут дослухався до побажань громадськості та включив до проекту традиційне свято — Святої Трійці. Другий день після Великодня та Трійці (понеділок) залишаються вихідними.

Також вноситься як традиційне свято — Різдво Христове за григоріанським календарем, що відзначається 25 грудня (не є вихідним днем).

Неробочий святковий день пропонується не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний (окрім Різдва за юліанським календарем, 7 січня).

День Державного Прапора України відзначатиметься 4 вересня (саме цього дня підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України у 1991 році).

Законопроектом упорядковано скорботні дні. День пам’яті жертв політичних репресій запропоновано перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада — на вшанування жертв розстрілу 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, коли за вироками позасудових органів загинули понад 100 діячів української культури, науки, військових, священнослужителів — в’язнів Соловецького табору особливого призначення.

Зазначені пропозиції були обговорені у фаховому експертному середовищі, зокрема за участі експертів Реанімаційного пакету реформ та інших громадських організацій.

Прес-служба Українського інституту національної пам’яті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Київ
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

4149 4978 3481 8017

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: