Щоби робити справи милосердя, нам потрібно ведення Святого Духа інакше ми можемо сплутати милосердя з нереагуванням на зло.
Спробуймо пригадати ситуацію, коли ми були милосердними. Спадають на думку різні добрі справи, які добрий Бог дозволив мені зробити. Але чи насправді вони були справами милосердя? Може, я, швидше, виконав свій обов’язок? І замість того, щоби говорити про милосердя, яке нібито я вчинив, краще пригадати рекомендацію Ісуса: «Так говоріть (…): “Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!“ (Лк 17, 10). Якщо я пішов на зустріч, хоч і не мусив, студенту, що прийшов до деканату з проблемою, яка виникла через його недбалість, то я був милосердним? Ну, не перебільшуймо! Різні люб’язності, що їх ми робимо одне одному, це не завжди милосердя. Треба бути обережним, аби, розповідаючи про своє милосердя, не потрапити в незручну ситуацію. Ми вважаємо, що були милосердними, тоді як просто поводилися пристойно.
А може, ми перебільшуємо з тим милосердям? Катехизм дуже просто вчить нас про справи милосердя щодо тіла і душі. Це: напоїти спраглого, відвідати хворого, докорити грішнику, розрадити стражденного, молитися за живих і мертвих… Тільки якщо я помолюся за якогось померлого, то зовсім не маю враження, ніби виказав милосердя. Я просто зробив те, що повинен робити. Можливо, ці дилеми показують, що милосердний — тільки Бог, і все, що можна було б назвати справами милосердя в нашому житті, є відображенням, даром Його милосердя. Тому слава належить милосердному Богу, а не нам. Щоби по‑справжньому робити справи милосердя, потрібне розпізнання, тобто ведення Святим Духом. Інакше ми можемо переплутати милосердя з нереагуванням на зло або робленням доброї міни при поганій грі.
Милосердя іноді означає материнську чутливість, а іншим разом — вимагає рішучості й суворості. Йоан Хреститель, який кричав: “Роде зміїний… вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене“ (Лк 3, 7-9), був немилосердний? Ні! Хоч як це не парадоксально, він проповідував тоді милосердя. Тому що милосердя іноді вимагає жорстких слів, які закликають до покаяння. Тому не вигадуймо милосердя мірою нашого розуміння, а просімо Святого Духа, аби ми розуміли, що означає: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк 6, 36).
Переклад CREDO за матеріалами: о. Даріуш Ковальчик, Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
