Один зі священиків «офіційної» Католицької Церкви в Китаї висловив свій біль від того, що все ще тримається розділення між «офіційними» та «підпільними» китайськими католиками та сум від того, що у ватикансько-пекінських стосунках проглядає певний компроміс.
У розлогому тексті, надісланому до італійської місійної аґенції AsiaNews, цей священик безсумнівно противиться політиці, яку — на його думку — провадить Апостольський Престол щодо Пекіну. Священик вимагає чіткого визначення принципів поведінки Ватикану у стосунках із Китаєм.
Пресвітер, якого редакція називає «о. Павло» (з застереженням, що це несправжнє ім’я автора листа), нагадав, що кілька місяців тому він уже представив кілька «простих заміток на тему стосунків поміж Китаєм і Ватиканом, які були опубліковані на інтернет-сторінках». І відтоді «не сталося нічого, що збільшило б надію та роз’яснило ситуацію, навіть більше: здається, що темрява згущується, а надія меншає», — із жалем стверджує автор листа.
На його думку, так діється, відколи китайсько-ватиканські перемовини будуються не на політиці, а на вірі. «Якби вони спиралися на політику, то вимагали б компромісу; коли ж, однак, підставою є віра, то необхідно тримати релігійний курс. Життя в атеїстичному середовищі провадить нас до ствердження, що це розвій без майбутнього і без шляхів виходу, оскільки двостороння довіра поміж людьми і добро в людських стосунках дуже багато від цього втрачають», — вважає священик.
Він звернув увагу, що останнім часом католики з усього Китаю організовують паломництва до Іспанії та Португалії. Однак коли організовувати справу беруться «неофіційні» священики, вірні, які збираються виїхати, чисельно переходять до «підпільної» Церкви. «Ми, священики й вірні, які належимо до так званої офіційної Церкви, коли налагоджуємо з ними контакти, стикаємося саме з такими труднощами», — шкодує «о. Павло».
Він підкреслив, що подібне відчуття відчуженості у спільноті з однаковою вірою викликає чимале страждання у тих, хто над цим уболіває. При цьому зауважив, що (контрольоване режимом) Патріотичний союз китайських католиків не має контактів з «офіційними» священиками, а ті, зі свого боку, не виконують жодних офіційних служінь.
«Як священики, ми служимо Божому народу в Церкві; часто, однак, опиняємося перед лицем ставлення до нас як до “зрадників” та “нелояльних”. Підпільні священики часто використовують такі оцінки, аби привернути вірних до того, що вони вважають “істинною вірою”», — написав автор звернення.
Він пояснив, що виконує своє душпастирське служіння в одному з великих міст південно-східного Китаю, а в довколишніх селах є кільканадцять храмів, які обслуговують «підпільні» священики. І коли він контактує з вірними, які з тих спільнот переселяються до його околиць, то часто для нього це стає «досвідом хреста».
Автор готувався до священства у духовній семінарії в Шешані поблизу Шанхаю і визнав, що після свячень не міг втямити, чому мусить мати справу з «двома Церквами»: Церквою «підпільною», яка, як видно, йде цілком ясно вказаним шляхом, і Церквою «офіційною» — яка, попри всю свою активність, «здається, з легкістю “спотикається” на своєму шляху». «Інколи мене охоплюють сумніви і я запитую себе: хіба ж ми всі не служимо справі Христовій?» — пише «о. Павло».
Переходячи далі до китайсько-ватиканських стосунків, він висловив певність, що релігійна лінія Церкви це найважливіша справа. Приклад цього — кількарічної давності «свідчення 7 липня» у Шанхаї. Ідеться про єпископа Тадея Ма Дакіна, який був членом Патріотичного союзу, але 7 липня 2012 року, прийнявши єпископські свячення, вийшов із нього. «Своїм публічним “відходом” єпископ Ма показав основи віри», — із вдячністю підкреслює автор матеріалу. І з гіркотою запитує: «Чому по смерті єпископів Цзинь Лусяня і Фань Чжунляня Апостольський Престол “викручувався” і не проголосив, що єпископ Ма став єпископом Шанхаю?» Можливо, існували побоювання, що після такого проголошення його визнають єпископом підпільним, так як єпископа Фаня? — замислюється китайський священик. Він пояснює, що чітка позиція Ватикану «була би корисніша для нас перед лицем змін, створених нинішньою ситуацією, вельми непростою».
Священик звертає увагу, що після кількох років мовчанки Ватикану з цього питання єпископ Ма повернувся до Патріотичного союзу, становище сильно ускладнилося, католики Шанхаю щораз сильніше поділені, а місцева дієцезія надалі не має свого єпископа.
«Китайці потребують віри та істинного світла. Китай і Ватикан надалі провадять розмови, а я особисто щиро висловлюю сподівання, що не дійде до того, аби китайські католики мусили ховати світло віри через те, що їх підштовхують до компромісу перед лицем атеїзму», — так закінчив свою статтю «о. Павло».
Фото: оскільки влада не визнала єпископа Фань Чжунляня, його було заборонено поховати в соборі св.Ігнатія.
Фото: La Stampa
фінансово.
Щиро дякуємо!
