Ліками, здатними зцілити серце нещасливої людини, є любов. На цьому наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 14 червня 2017 р., наголошуючи на тому, що «ніхто з нас неспроможний жити без любові» й називаючи «жахливим рабством», у яке можемо потрапити, припущення про те, «що любов треба заслужити».
«Можливо, значна частина туги сучасної людини походить саме з цього: з віри у те, що якщо ми не є сильними, привабливими і гарними, то про нас ніхто не подбає!» – сказав Святіший Отець, зазначаючи, що чимало людей сьогодні намагаються ставати помітними лише для того, щоби «заповнити внутрішню порожнечу», так, ніби ми потребуємо «вічного утвердження». «Чи ви уявляєте собі світ, у якому всі жебрають мотиви для притягання уваги інших і ніхто не готовий безкорисливо любити іншу людину?» – запитав Наступник святого Петра, додаючи: «Так світ здається людським, але так насправді – це пекло».
У цьому контексті Єпископ Рима зауважив, що численні прояви нарцисизму в людини зроджуються саме з почуття самотності й сирітства. За багатьма проявами поведінки, що, на перший погляд, не має пояснення, приховується запитання: чи це можливо, що я не заслуговую на те, щоб мене кликали по-імені, тобто, любили?
«За багатьма формами суспільної ненависті й хуліганства часто приховується серце, яке не отримало визнання. Не існує поганих дітей, не існує повністю лихих підлітків, але існують нещасні особи. А що може ощасливити, як не досвід дарованої та отримуваної любові? Життя людини – це обмін поглядами: хто, поглянувши на нас, викликає першу посмішку, ми, що безкорисливо посміхаємося до того, хто замкнувся в смутку. Таким чином відкриваються шляхи виходу», – сказав Папа, додаючи:
«Першим кроком, який Бог робить нам назустріч, є випереджаюча та безумовна любов. Бог першим нас любить. Він любить нас не тому, що в нас є якась причина, що викликає любов. Бог нас любить, бо Він Сам є любов’ю, а любов зі своєї природи схильна даруватися, поширюватися. Бог не пов’язує Свою доброзичливість з нашим наверненням, яке, у дійсності, є наслідком Божої любові».
Як зауважив Святіший Отець, така любов притаманна татові й мамі. Мама не перестає любити свого сина й тоді, коли він потрапляє до в’язниці. І Бог поводиться з нами так само. «На нашому житті не тяжіє жодне прокляття, а лише доброзичливе слово Бога, Який покликав нас до існування з нічого. Істиною всього є ці стосунки любові, що єднають Отця із Сином через Святого Духа, взаємини, до яких ми включені завдяки благодаті», – сказав Наступник святого Петра, підкреслюючи, що Бог викарбував у нас «первородну красу», яку жоден гріх і жодне помилкове рішення не зможе скасувати повністю.
Підсумовуючи, Папа звернувся до збору прочан із запитанням: «Які ліки потрібні до того, щоб змінити нещасливе серце?» – «Любов!» – відповіли паломники, на що Святіший Отець сказав: «Молодці! Всі ви молодці! А як дати людині відчути, що її хтось любить?» – запитав далі він, відповідаючи: «Її, насамперед, необхідно обійняти. Дати відчути, що її хтось прагне, що вона є важливою, й тоді вона перестане сумувати».
«Любов призиває любов сильніше від того, як ненависть призиває смерть. Ісус помер і воскрес не для Себе Самого, але за нас, щоб наші гріхи були прощені. Отож, тепер час воскресіння для усіх», – наголосив Папа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
