Поради

Дев’ять порад (для чоловіка) від чоловіка

18 Червня 2017, 12:49 4940 Олександр Бучковський

Мені особисто дуже багато людей прямо натякають, що у мої двадцять п’ять років давно вже пора одружитися.

Зазвичай я віджартовуюся, що «чоловік повинен бути як добре вино, вистояним і терпким. Головне, щоб не забродив і не став оцтом». Але насправді вік — це ще не головне для шлюбу. Важливо, чи ти вже дозрів до такого кроку і готовий взяти відповідальність не тільки за своє життя, а й також за майбутнє твоєї родини.

 

1. Для чоловіка ніколи не пізно

Звісно, деяких речей потрібно вчитися вже у подружжі й без підтримки дружини їх осягнути неможливо. Та все ж «перейти Рубікон» потрібно ще перед шлюбом, адже від емоційної недозрілості та необрізаної пуповини з батьками розлучаються близько 30% всіх укладених подружь. Тому вік — це ще не показник. Я знаю подружні пари, які одружилися у двадцять чи вісімнадцять років (хоч і не прихильний до ранніх шлюбів, бо тоді, хоч як крути, ще відчутний фінансовий та емоційний вплив батьків), щасливо  живуть і мають дітей; але також відомі випадки, коли у тридцять і сорок років чоловіки не можуть закласти своєї родини, бо залишаються «маминими синками» або не готові взяти тягар обов’язку на свої плечі.

Але величезна помилка як батьків, так і інших осіб — насильно змушувати або підганяти чимшвидше одружитися, ніби це шлюб, а не щасливе життя має бути метою сам у собі. Замість того, щоб дати повірити у власні сили, такою безвідповідальною поведінкою викликають лише комплекси та відчуття неповноцінності. І щоб якось виправдати сподівання, чоловік одружується з першою-ліпшою, а статистики розлучень, думаю, нагадувати непотрібно.

 

2. Не шукай собі мамочку

Кажуть, що чоловіки обирають собі дружин, які подібні до їхніх матерів… Але не всі, лише ті, які не обрізали пуповину і прагнуть знайти таку жінку, яка б замінила його власну маму. Та насправді жодна жінка не здатна замінити вам ту, що вас народила, ані любити так само міцно, як вона… Та й вона не повинна цього робити, бо насправді це не чоловік має шукати у жінці захисту, а вона має відчувати за ним ніби за кам’яною стіною. Жінка потребує почуття безпеки й турботи, щоб не думати про зовнішні проблеми, а зосередитися виключно на створенні домашнього затишку. Дружина дана Богом чоловікові насамперед щоб підтримувати його і дати повірити у його власні сили, а не для того, щоб виконувати його примхи й бути служницею.

 

3. Чого насправді хочуть чоловіки

Чоловіки часто скаржаться, що у жінок немає логіки чи їх важко зрозуміти. Не те що її немає, просто їхній внутрішній компас показує не на Полярну зірку, а на вранішню Венеру. Жінки все сприймають крізь призму почуттів, тоді як для чоловіків усе має бути чітко й регламентовано. І це прекрасно, але часто нам важко усвідомити, чого насправді хочуть дівчата. Це для нас виклик.

Можливо, хтось із прекрасної половини людства прийме виклик і дасть нам відповідь на це питання. Я натомість відкрию маленьку таємницю. Насправді всі чоловіки за своєю природою — мисливці, які люблять полювати за здобиччю. І що незбагненніша їхня мета (аналогічно у відносинах), то більше виникає у чоловіків бажання її здобути. А тепер уявіть, що робитиме мисливиць, якщо дичина біжить прямо на нього… Правильно, втікати, і то чимдалі. Точно так само відбувається у стосунках, коли дівчата занадто наполегливо виявляють свої почуття, намагаються з притаманною їм материнською ніжністю оточити своїх хлопців опікою. Це насправді нас дуже сильно лякає. Тому мудра жінка, якщо й заманює чоловіка у пастку, то принаймні створює ілюзію свободи і влади.

Тому чоловіки і зневажають легкодоступних жінок, бо ті відбирають у них можливість проявити чоловічі риси, нагоду здійснити полювання. Легка здобич ніколи не буде трофеєм в очах чоловіка. Мораль звідси проста. Хлопець поважає ту дівчину, яка сама себе поважає, і буде гідно товаришувати йому як потенційна дружина і матір його дітей.

 

4. Правда вас визволить

Не знаю, у скількох подружніх пар настає момент, коли вони одного ранку прокидаються в одному ліжку і не знають, хто це лежить поруч. Ніби брала шлюб із пристойним, охайним та привабливим чоловіком, а тут неголений незнайомець із численними поганими звичками, який розкидає свої смердючі шкарпетки по всій квартирі.

Це тому, що коли хлопець закохується у дівчину, то намагається й видатися кращим, ніж є насправді. Приховує свої погані звички, минуле чи навіть власні погляди й почуття. Та, як написано у Святому Письмі, все таємне з часом стає явним. Зазвичай це відбувається після того, як рука коханої вже має золоту обручку, що може перетворитися на ланку ланцюга… І думаю, що це одна з головних помилок. Бо насправді треба бути самим собою, щоб покохали мене з усіма мінусами і плюсами (і цілим набором шкарпеток у шафі), але справжнього, не аватарку з соцмережі чи навіть, гірше того, — казкового принца на білому коні, який має принести цілий світ на срібній таці.

Переконаний, що варто бути щирим, адже лише тих, що стоять у правді, благословляє Бог (і це, до речі, одна з умов дійсного шлюбу). Зазвичай жінки дуже часто помилково вважають, що здатні змінити чоловіка — або змиритися з його поганими звичками. Цей максималізм закінчується провалом. Єдиний, хто по‑справжньому може змінити людину (незалежно від її статі), це Господь, який преображає серця своєю любов’ю. Всі інші переміни, на мою думку, є лише «косметичним ремонтом», бо рано чи пізно правда про наше нутро й так вийде на зовні.

Єдина гарантія щасливого шлюбу і відносин — постійне навернення до Христа, який не тільки дасть сили приймати одне одного такими, які ми є насправді, без масок і рожевих окулярів, але й поступово перемінить наші серця, щоб не лише шукали любові, а й самі вміли по‑справжньому любити.

 

5. Не шукай подібної собі

Часто після деякого періоду пари, ба навіть і подружжя, приходять до священиків і сімейних консультантів із відкриттям, що вони «такі різні». Ніби щойно їм спала луска з очей і вони побачила цю воістину Добру Новину, що Бог створив чоловіків і жінок не схожими одне на одного. І хоч би там що говорили сучасні ідеологи, та найбільшим противником ґендеру є Святий Дух, який — попри те, що уділяється незалежно від особи, однаковою мірою, — абсолютно по‑різному діє у жінках і чоловіках.

Подивіться як на сторінках Євангелія реагують при зустрічі сповнені Святим Духом Пресвята Діва Марія і Єлизавета. Біжать, обнімаються, радіють. У той же час святий Петро на П’ятдесятницю так по‑чоловічому закликає присутніх у Єрусалимі покаятися.

Тому насправді Бог підкреслює нашу відмінність, щоби потім створити справжню єдність. Аби доповнити як і чоловікові, так і жінці у подружжі те, що може дати лише інший. Ці відмінності якраз і приваблюють чоловіків та жінок. Те, що ми несхожі, — це великий дар, адже для тебе дівчина чи дружина — це як захоплива книжка, яку щодня дедалі більше хочеться читати, і ти абсолютно не знаєш, що там буде далі на наступній сторінці, бо ти сам «написаний» за зовсім іншим принципом. Тому я б не хотів мати схожу на себе дівчину, бо насправді шукав би себе, а не іншу особу.

 

6. Подаруй себе у дар та прийми у дар іншу

Розумію, що нині дошлюбна чистота не в моді і вважається пережитком минулого. Адже, як кажуть мої друзі, хлопець повинен мати статевий досвід перед шлюбом, бо це нібито має потім допомогти у подружньому житті. І це повністю неправда! Ніщо так не сприяє єдності між одруженими, як спільне та одночасне відкриття того великого Божого дару, яким є наша сексуальність, і переживання її згідно з Божим задумом. Розумію, що для багатьох мої слова будуть чистою абстракцією, але особисто я бережу своє тіло (з Божою допомогою) для своєї майбутньої дружини. Не те що не було нагод чи у мене немає природних інстинктів; просто хочу в день нашого весілля принести себе у дар своїй коханій. А хто з вас буде своїй найдорожчій дарувати якусь річ, яка вже була у вжитку? Це насправді не так просто, адже вимагає самозречення, постійної боротьби і молитви, щоби встояти серед спокус цього світу.

Можу сказати, що серед чоловіків панує переконання, ніби це вони користуються жінками; але такою самою мірою використовують і їх… І вибачте за слово, але вони не відрізняються від спільних рушників, які використали для власного тіла, а потім залишили іншим.

Але якщо свою цнотливість уже не вдалося зберегти і ти почуваєшся банкрутом, бо нічого змінити не можна, — не впадай у розпач. Для Бога немає нічого неможливого. Навіть якщо ми нищимо наше життя, душу чи відносини, то Бог їх не склеює, неначе розбиту глиняну посудину. Він завжди дає нову, і часто набагато прекраснішу, ніж попередня. Бували чудеса, що Бог уділяв благодать тим, які падали у гріх нечистоти і потім щиро жаліли та благали про милосердя, — а потім відчували себе незайманими. Пригадую приклад однієї іспанської мучениці, яку перед смертю багато ґвалтували, але Церква її канонізувала як діву. Бо у серці та перед Христом вона такою насправді була.

Натомість можна бути тілом і незайманим, але переглядати порнографію, мати пожадання до жінок і втрачати невинність, бо єдине, що заважає втіленню думок у реальність, — це відсутність сприятливої нагоди. І тому берегти чистоту у відносинах із дівчиною — це насправді вияв справжньої любові й відданості до своєї майбутньої дружини, а також поваги до своєї теперішньої дівчини, щоб дати їй можливість приготувати себе у найцінніший дар, який може вона зробити своєму майбутньому чоловікові. Щоб її білий вельон не був лише даниною традиціям, але знаком її чистоти і любові.

 

7. Один дух, одна віра

Очевидно, що моя дівчина може й не бути католичкою, але як майбутня дружина — нею вона повинна стати. І мова тут не про якийсь фанатизм. Просто родина — це домашня Церква, і я особисто не хочу, щоби навіть через неї проходили сліди від гріха розділення християн. Крім того, як мене може по‑справжньому любити дівчина, якщо вона мене не знає до кінця, не розуміє моїх поглядів і переживань, що закорінені у вірі? Якщо Дух Святий цього не зробить, то всі спроби створити щасливу сім’ю нагадуватимуть будівництво Вавилонської вежі. Нині мета благородна, але розмовляємо різними мовами. Тому коли зустрічаюся з кимось, то для мене важливе ставлення дівчини до питань релігії та Бога. Не основне те, має вона віру чи ні. Важливо, чи вона відкрита на щось нове та істинне. 

 

8. Не треба шукати ідеалу

У Хорватії є чудовий звичай. На шлюб священик вручає молодятам хрест і каже спочатку до чоловіка «ось твій хрест», показуючи на його дружину. Так само і до дружини, показуючи на чоловіка. І хоч як це дивно, відсоток розлучень там — один із найнижчих у Європі, адже всі розуміють, що вони у другій половині знайшли не ідеал (якого, втім, не існує), а своє спасіння та волю Божу. Я часто уявляю, якою має бути моя дівчина, дружина, як мають виглядати наші відносини; та якщо там не буде Бога, то вони приречені  на провал. Бо почуття, афекти розбиваються об граніт реальності, і залишається справжня любов, якою є Бог. А «любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається,не надимається,не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!Ніколи любов не перестає!» (1 Кор 13). Якби все було ідеально чи друга половинка була такою досконалою, як ти це уявляєш, — то хіба твоїй любові треба було б бути милосердною чи довготерпеливою? Але насправді — це не подружжя досконалі, а любов між ними. І ім’я їй — Ісус Христос.

 

9. Коли є рана від розлуки

Очевидно, що зустрічатися — це ще не брати шлюб. Аналогічно як навчатися у семінарії (можна у будь-який момент вийти, коли відчуєш, що це не твоє). Зустрічатися з дівчатами — це час розпізнавання, період помилок та успіхів, коли усвідомлюєш, чи готовий до серйозного кроку та чи поряд із тобою є послана тобі від Бога. І деколи розумієш, що краще за все розійтися і йти кожний своїм шляхом. Але майже завжди (якщо відносини були серйозні) розставання викликає біль і навіть душевні шрами. Кажуть у народі, що колишні пари не можуть бути друзями, і це почасти правда, адже завжди буде між ними або іскра ненависті, або непогашений вогонь любові. І думаю, що найкращим виходом буде обірвати на деякий час повністю контакти зі своєю колишньою дівчиною: не тому що вона мені неприємна чи байдужа. Навпаки — щоб дозволити їй розпочати нове життя і собі знайти іншу. Адже якщо колишня прив’язаність поряд, то це створюватиме марну надію, ніби можна все відновити й почати заново. Тим самим зачиняючи двері для нових відносин і залишаючи привідкритою щілину в дорогу, яка нікуди не веде.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

4149 4978 3481 8017

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: