Анонси видань

Маленька арабка

23 Червня 2017, 17:50 1354

Святі є для нас зразком для наслідування. Вони, наче маяки, освітлюють наше життя, провадять нас до Небес, проповідуючи на землі. Вони є посередниками між Небом і землею. Свята Маріям із Вифлеєму, безумовно, виконала саме таку роль. Маленьку арабку, як її зазвичай називали, а після постригу – сестру Марію від Розп’ятого Христа, проголосив блаженною 13 листопада 1983 року Папа Іван Павло ІІ. Її життя було справжньою епопеєю. Це перемога світла над темрявою, світла Святого Духа над злобою світу. Прекрасного світла, якого ми сьогодні так потребуємо! Окрім того, вона, молода, винахідлива й незвичайна, пройшла цілком новими стежками – і це не вміючи ні читати, ні писати. Як першопрохідець у багатьох ділянках, вона заслуговує на те, щоб про неї знали.

 

Ширяння на вершечку липи

Щоб написати про всі численні містичні дари, які відкрито проявлялися на Маріям, не вистачило б грубої книги. Але один із дарів особливо стосується покори, і Маріям дає нам повчальне свідчення про «святий послух».

Коли свята перебувала в Кармелі де По, одного разу сестри зауважили її відсутність на вечері. Взялися її шукати, й одна послушниця почула із саду спів Маріям: «Любов! Любов!» Свята сиділа на вершечку липи й гойдалася на тонесенькій гілочці, що не могла б витримати навіть пташки. Послушниця повідомила настоятельку, та засвідчила факт, але розгубилася. Що робити в подібному випадку? Закінчилося тим, що настоятелька гукнула до Маріям: «Моя сестро Маріє від Ісуса Розп’ятого! Якщо Ісус цього хоче, спустіться через покору, не впавши й не заподіявши собі шкоди». При слові «покора», усе ще перебуваючи в піднесенні, Маріям спустилася з липи з радісним обличчям; по дорозі вона легко зупинялася на кількох гілках, щоб оспівувати любов. «Ледь ступивши на землю, – згадувала одна із монахинь, – щоб заспокоїти матір ігуменю та наших сестер, вона обняла нас так щиро й палко, що неможливо описати словами».

Багато разів бачили, як Маріям піднімалася на вершки дерев: в одну руку брала наплечник і, тримаючись другою рукою за кінчики тоненьких гілочок і за листочки, умить залазила на вершечок дерева. Гойдалася на тоненькій гілці й із сяючим обличчям оспівувала любов до Бога. Потім спускалася, як пташка, – з гілки на гілку, легко й скромно. Прийшовши до тями, свята нічого не пам’ятала.

Що робила Маріям під час своїх левітацій на високих гілках дерев? Як розповідала свята, вона розмовляла з Агнцем Божим, бо це Він кликав її на верхівку дерева. Розмови з небесним Нареченим сповнювали Маріям щастям і світлом. Попри те вона вмить була готова їх припинити, якщо цього вимагав послух. Перервати любу розмову з Богом, щоб підкоритися настоятельці, яка, можливо, не мала на це дуже важливої причини? Тут бачимо знак справжнього утаємниченого сопричастя з Господом. Більшість святих корилися особам, які не досягали навіть чверті їхнього духовного рівня, проте вбачали в них руку Отця, який провадив події своєю божественною мудрістю. Підкоритися владі – це підкоритися Богові. Якщо ж сперечатися, показуючи силу людської мудрості, то це означає лише затримувати завершення Божого малюнка.

Одного дня Ісус сказав Маріям: «Дочко моя, послух є для душі тим самим, що крила для пташини».

Екстази (піднесення)

Ще з дитинства Маріям була нагороджена екстазами. Перший довгий екстаз вона пережила в Марселі, коли працювала в сім’ї Нагіяр. Це явище посилилося з її вступом до монастиря. Маріям перебувала в піднесенні години, а кілька разів і цілі дні, розмовляючи з Господом, споглядаючи Його серед людей, у глибині душі, на Небесах, – усюди, де Він присутній. У ті моменти вона єдналася також з його стражданнями, бажаннями, його молитвами, цілковито   втрачаючи відчуття зовнішнього світу.

Господь захотів, щоб свята не усвідомлювала цих зовнішніх містичних об’явлень. Щоразу, коли Маріям мала їх засвідчити (наприклад, вона три години перебувала в екстазі й пропустила богослуження, час відпочинку чи трапези), вона дуже бентежилася й намагалася це приховати. Коли треба було пояснити свою відсутність, замість «Я перебувала в піднесенні» вона казала: «Я спала». І просила настоятельку: «Не дайте мені заснути», іншими словами: «Не дайте мені впасти в екстаз». Її дуже бентежило й навіть принижувало те, що вона робить щось відмінне від інших. Такий прояв смиренності – знак щирості її серця серед цих містичних об’яв.

Коли настав день облечин Маріям у сестер святого Йосифа, настоятельки вирішили, що вона не може прийняти постригу, адже такі відкриті прояви не відповідають апостольському покликанню сестер святого Йосифа. Певною мірою ця монахиня була занадто містичною. Сестри вирішили орієнтувати її на молитовне та споглядальне життя.

Уривок взято з книжки «Маріям із Вифлеєму. Маленька арабка»

Видавництво: Свічадо.
Автор: с. Емманюель Маяр.
Рік видання: 2017.
Формат: 130х200.
Палітурка: м’яка.
Кількість сторінок: 102.
Ціна: 34,90 грн. 
 

Свята Маріям від Розп’ятого Христа нагадує нам про таких святих, як Франциск Асизький чи Отець Піо, які спробували жити у тиші Божої присутності, але засяяли святістю, яка освітила безліч душ.

Вона не була звичайною сестрою-кармеліткою: екстази, перебування одночасно в декількох різних місцях, піднесення в повітря, об’явлення, пророцтва, містичні стани, боротьба з демонами і особлива Божа ласка – стигмати… Коли вона засинала, то здіймалася до Раю. Вона фактично вмирала для цього світу (і багато лікарів, які знали її, не розуміли того, що відбувалося з її тілом під час сну). Наскільки б ці всі надприродні явища не привертали нашої уваги, проте найважливішою в житті цієї святої була її святість, фундаментом якої є глибока покора.

Життя кожного святого є тим, що Бог нам хоче сказати… Саме такі святі як Маріям, що отримала безліч видінь, несуть нам Боже пояснення тих речей, яких ми не розуміємо або не хочемо розуміти. Цікавим є те, що вона отримала видіння про закладену під Ватиканом вибухівку, що привернуло до її особи увагу самого Святішого Отця! А вона залишалася скромною монахинею, святість якої загартовувалася серед каструль, лопат і брудної важкої роботи…

17 травня 2015 року Папа Франциск від імені Церкви засвідчив святість Маріям – маленької арабки з великим серцем.

Де придбати:

1. Скориставшись послугою «Книга-поштою»: а/с 808,м. Львів, 79008;
2. За допомогою електронної пошти: bookshop@svichado.com;
3. На сайті Свічадо.
4. За телефоном (032)235-73-16;
5. У крамницях «Свічадо»: м. Львів, вул. Лисенка, 2; м. Київ, вул. Покровська, 6, ст.м. «Контрактова площа». Запитуйте також у парафіяльних крамницях.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
CREDO — сайт і часопис для читачів, які хочуть жити свідомою вірою. Якщо Вам подобається те, що ми робимо, долучайтеся до збору коштів для праці редакції. Ми цінуємо кожен внесок!
Виберіть суму
грн/місяць
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: