Свята та святі

Святий Бенедикт, абат, Покровитель Європи

10 Липня 2017, 18:57 7600

 

Римо-кат.: 11 липня (свято)

 

Одна проста-проста бабця, з тих, що «глас народа», повчала свого семирічного онука: «Іди в священики, дитино. Завжди матимеш сите і всім забезпечене життя!»

Сказати, що це наслідок радянського антицерковного виховання, можна. Але звідки в такому разі беруться реформатори священицького й монашого життя у самій Церкві? До радянських часів було дуже далеко св.Бенедиктові (480-547), який провів початок своєї богопосвяченості в пустельницькому житті, потім був запрошений очолити монастирську братію у Ваковаро, де намагався запровадити суворе, насправді монаше життя… через що братія його ледь не отруїла.

Свої правила життя він поклав в основу спільноти, заснованої в Суб’яко. Ними стали спільна обов’язкова молитва Годин, читана та співана, яка чітко ділила день і була строго виконувана, інтелектуальні заняття та фізична праця. Бенедикт надавав глибокого морального значення ручній праці, а лінь вважав ворогом душі. Свій «ідеальний», Великий Монастир св.Бенедикт став будувати на Монте-Кассіно, аби зібрати під одним дахом однодумців з різних чернечих родин. Брати мали спільно працювати й молитися під керівництвом настоятеля як батька великої сім’ї. Монастир, зведений на фундаментах колишнього рицарського замку, на горі неподалік Неаполя, де раніше було язичницьке святилище Юпітера й Аполлона, став місцем відбудови монашого життя та збереження культури. До св.Бенедикта розуміння суті монашества якось «розпливлося», вважалося, що головне – це «далі від світу», але забулося, для чого це. Бенедикт повернув монашому життю сенс і надав правильного спрямування, а також визначив, що монахи мають жити разом і молитися разом, а не вештатися дорогами Європи, впадаючи у спокуси.

Коли число братів стало досить значним, св.Бенедикт уклав для них правила. Він не вигадував їх, виходячи з якихось ідеальних уявлень про монашество, а закріплював ті, що виробилися в практиці спільнотного життя й довели свою функціональність. Крім того, деякі правила святий уточнював та вдосконалював, спостерігаючи за життям спільноти. Це був «живий» устав, правильно задуманий і розумно втілюваний.

Головною рисою бенедиктинського уставу є розумна поміркованість. Ці правила не робили особливого наголосу на монашій суворості (як устав св.Колумбана, Кассіана або творців східного монашества), не ставила навчання понад усе (як правила Касіодора). В усьому належало дотримуватися «золотої середини». Головна мета – це служіння Богові, а не якийсь окремий напрямок життя сам по собі. Життя монаха має бути скероване на прославу Творця усією своєю цілісністю. «Молися і працюй» – ora et labora – золоте правило св.Бенедикта. Увага до літургійного культу, знання й виконання літургії вирізняють бенедиктинців понині. Також цьому святому ми завдячуємо практикою lectio divina – молитовного читання Святого Письма.

Рідна сестра св.Бенедикта, св.Схоластика, заснувала жіночу гілку цього ордену. Вони разом працювали над побудовою монашого життя й майже одночасно померли. Поховані разом на Монте Кассіно.

Створене св.Бенедиктом мало величезний вплив на все західне чернецтво. Довгі століття бенедиктинці залишалися наймогутнішою монашою родиною в Європі. З бенедиктинського образу життя виросли численні ордени на згромадження: кляузурові та чинні бенедиктинки, цистерціанці, камедули, оліветани, сильвестринці, трапісти. Бенедиктинська духовність дала Церкві чимало святих і пап – наприклад, Григорія І Великого, який написав «Діалоги”, присвячені св.Бенедиктові та його духовності. Августин Кентерберійський, Беда Шановний, Боніфацій, Войцех, Ромуальд, Ансельм та багато інших – ось імена, що прославили бенедиктинську традицію. Знаний багатьом вислів «приписувати Богові все, що знайдеш у собі доброго, а в злому звинувачувати тільки себе» походить із відомих правил св.Бенедикта.

В іконографії зображається у чорному монашому вбранні, з куколем (каптуром) на голові. Його атрибути: книга уставу в руці, хрест, гостія, ангел, ворон із хлібом у дзьобі, пасторал, інфула в ногах із написом «Ausculta filii» – «сину, будь слухняний».

 

На студію + щомісячний борг
Зібрано Залишилося зібрати
19712грн
53380грн
Потрібно зібрати
73092грн
Залишилося
7днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

4149 4978 3481 8017

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: