Погляд

Урочистість Внебовзяття у традиціях різних народів Європи

15 Серпня 2017, 11:40 4516
Внебовзяття_

Урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії відзначається Католицькою Церквою 15 серпня.

Свято сягає V століття і широко відоме в усьому християнському світі. Водночас слід зазначити, що Новий Завіт ніде не згадує про останні дні життя Пресвятої Богородиці, Її смерть або взяття на Небеса. Не існує Її могили чи мощей та реліквій.

Літургійний культ Пресвятої Богородиці починається від Ефеського Собору 431 року, який сформулював догмат про Богоматеринство. У творах святих Отців до IV століття немає нічого про Успіння Богоматері. Лише після згаданого часу на підставі передання (яке має апокрифічне походження) церковні письменники починають писати про останні хвилини життя Пресвятої Богородиці. На Заході про це пише святий Григорій Турський, на Сході — єрусалимський патріарх Модест, святі Андрій Критський та Йоан Дамаскин. Наприкінці VII і з початку VIII сторіччя церковні письменники починають звертати увагу не тільки на Її чудесне Успіння, але й на Її вознесіння на небо з тілом та душею.

У VI сторіччі це свято дістає назву Успіння Пресвятої Богородиці. На Заході під впливом Сходу воно з’являється дещо пізніше. Це марійне свято прийняли у Римі за часів Папи Сергія І (687-701), а з Рима воно перейшло до інших країн.

Від І Ватиканського Собору (1869-1870) в Римо-Католицькій Церкві дедалі більше висловлювалися побажання проголосити догмою загальну віру Церкви в чудесне Успіння і Внебовзяття Пречистої Богородиці. Це завдання, узагальнивши думки всіх єпископів Католицької Церкви, взяв на себе Папа Пій XII.

1 листопада 1950 р. Пій XII  урочисто проголосив догмою віри, що «Непорочна Божа Мати, Приснодіва Марія, сповнивши біг свого земного життя, була взята з тілом і душею до небесної слави».

Східне християнство називає цю урочистість празником Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії, а західне християнство — Внебовзяттям Пресвятої Діви Марії. У двадцятці країн світу, також і в Італії, цю урочистість відзначають також і на державному рівні. У марійних санктуаріях збираються тисячі прочан.

Внебовзяття

У різних країнах світу з урочистістю Внебовзяття пов’язані різноманітні звичаї та традиції. Загалом беручи, насамперед існує традиція приносити цього дня зілля, квіти й перші плоди нового врожаю в дар храмам та каплицям, присвяченим Внебовзяттю. Свято супроводжується урочистими богослужіннями, церковними процесіями і театральними дійствами.

У Польщі та багатьох інших європейських країнах цей день часто називають святом Богоматері Зільної і в храмах освячують зілля, квіти, снопи пшениці. Освяченні трави не означають язичеського поклоніння зіллю –– це один із засобів освячення самої людини. Молитва благословення зілля та квітів на цей день передбачає використання цього зілля, квітів і плодів людьми й тваринами. У цій молитві священик просить Бога, щоби Він своїм благословенням учинив це все цілющим та щоб воно охороняло від недуг і всякого зла.

Не люди приходять до храму заради зілля, а зілля освячують у храмах заради людей!

Як у Польщі та в Україні, у південній частині Німеччини  в урочистість Внебовзяття освячують зілля. Вірні приносять до храмів великі декоративні барвисті букети, що складаються з цілющих трав, кількістю від 7до 77. Найпоширенішими серед них є звіробій, ромашка, полин, чортополох, валеріана, лаванда, розмарин, але також і кріп, м’ята, шавлія та інші запашні рослини. У центрі букетів, як скіпетр, поміщають дивину, яку ще називають коров’яком. Збирають цілющі трави дуже урочисто, цілими родинами чи церковними громадами. Складання цих букетів відбувається згідно з прадавніми звичаями.

Під час обряду освячення зілля та квітів у піснях оспівують Пречисту Діву як «лілію долин» та «квітку полів». Освячене зілля з пошаною зберігають у засушеному вигляді. Є звичай класти його до труни когось із померлих сусідів чи родичів.

Від непам’ятних часів Пречиста Діва Марія є небесною покровителькою урожаю фруктів і овочів. Німецьке прислів’я каже, що «коли в день Внебовзяття світить сонце», то це означає, що Пречиста Діва Марія благословляє небо і землю, рослини й тварин, та «можна сподіватися щедрого врожаю фруктів і солодкого винограду».

У Німеччині свято Внебовзяття започатковує так звану «Марійну тридцятку», тобто молебні, моління і процесії, які відбуваються у храмах, особливо присвячених Богородиці, і тривають тридцять днів. Протягом цього часу випадають ще два марійні свята — 8 вересня, народження Пресвятої Діви Марії, і 12 вересня — Пресвятого імені Марії (в нашому літургійному календарі — спомин).

Благословення зілля і трав підкреслює, що людям потрібна цілюща сила природи. Християнство має багату традицію лікування зіллям і травами. Згадати хоч би святу Хільдеґарду Бінґенську, що жила між 1098-1179 роками, черницю, яка не тільки заснувала численні монастирі, але й була визначним богословом, письменницею, проповідницею. 2012 року Папа Бенедикт ХVІ проголосив її Вчителем Церкви. Велику увагу Хільдеґарда приділяла траволікуванню та натуропатії загалом. До наших днів дійшло близько двох тисяч її рецептів. Її книжки перевидано багатьма мовами, вони користуються великою популярністю.

Внебовзяття_іспанія

День Внебовзяття в Італії святкується дуже урочисто, з барвистими процесіями та багатовіковими народними традиціями. Наприклад, у середньовічному містечку Сієні, що в регіоні Тоскана, 16 серпня навколо головної міської площі, засипаної з цієї нагоди піском, відбуваються кінні змагання, що мають назву Паліо дель Ассунта. Костюмовані перегони організовують на спогад 1260 року, коли, у зв’язку з постійними війнами, місто переживало великі лиха. Мешканці віддали себе під покров Пресвятої Богородиці та змогли перемогти у важкій битві за незалежність від Флоренції. Відтоді на честь Пресвятої Богородиці відбуваються кінні перегони, а переможець отримує паліо — оксамитовий прапор з вишитим образом Внебовзяття Пресвятої Марії.

У Польщі  традиції Внебовзяття пов’язані з завершенням збору врожаю, тож говорилося, що «на Внебовзяття завершуються жнива». Стало звичним благословляти все, що росло на полях та біля господи. Така «дожинкова в’язанка» складалася з пшениці, жита, ячменю та вівса, обов’язковим був льон і горох, морква з петрушкою, маківка та лікарські трави.

Квіти й зілля на урочистість Внебовзяття освячують також і в Україні. Як же виник цей звичай?

Існує передання, що за три дні перед Успінням Архангел Гавриїл сповістив Пречистій Діві Марії про Її перехід у вічність. Того дня в Єрусалимі зібралися всі апостоли, що проповідували в різних частинах світу. Запізнився лише святий апостол Тома. Богородиця висловила бажання бути похованою в Гетсиманії, поблизу своїх батьків та Обручника Йосифа. За душею своєю Матері з’явився Ісус Христос у супроводі ангелів і святих, а апостоли під спів гімнів віднесли Її тіло до гробу і три дні не відходили від нього. На третій день з’явився апостол Тома і бажав попрощатися з Божою Матір’ю. Коли ж гробницю відкрили, то замість тіла Пресвятої Богородиці апостоли знайшли квіти й похоронні пелени. Тоді вони здогадалися, що не тільки душа, але й тіло Пресвятої Богородиці було взято на Небо.

Ось тому на згадку про цю подію в урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії після Служби Божої освячують квіти й зілля.

За матеріалами: Радіо Ватикану

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
CREDO — сайт і часопис для читачів, які хочуть жити свідомою вірою. Якщо Вам подобається те, що ми робимо, долучайтеся до збору коштів для праці редакції. Ми цінуємо кожен внесок!
Виберіть суму
грн/місяць
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: