Дієцезіяльний день молоді відбувся у Хмельницькому 18-20 серпня. У ньому взяло участь близько 600 молодих хлопців і дівчат з різних куточків України, а також із Польщі.
Разом із молоддю ДДМ переживали єпископи Кам’янець-Подільської дієцезії: ординарій Леон Дубравський та єпископи-помічники Ян Нємєц і Радослав Змітровіч. У суботу, 19 серпня, до молоді приїхав наймолодший єпископ світу Едвард Кава. Він виголосив проповідь під час Меси та поспілкувався з учасниками під час перерви. Молодь ставала у чергу, щоби зробити селфі з єпископом.
В останній день ДДМ, 20 серпня, відбулася «зустріч із пастирями». Ця зустріч, за словами дієцезіального душпастиря молоді о.Миколи Лучинського, була пов’язана з тим, що напередодні Синоду, який буде присвячений саме молоді, Церква в особі її пастирів хоче знати, як молоді люди бачать Церкву і своє місце в ній, як бачать своє власне життя і що очікує від пастирів Церкви. Її учасники мали можливість поставити питання, які їх хвилюють, на які дали вичерпні відповіді єпископ Леон Дубравський та єпископ-помічник Ян Нємєц. Щоб активізувати молодь, владика Леон сам ставив питання: «Як ви бачите своє життя?»
«Для мене головне не відійти від Церкви, а відтак – від Ісуса Христа», – відповіла хмельничанка Марина Каткова.
«Не бачу свого життя без Церкви», – сказав Едуард Гаврилуца з Кам’янця-Подільського, а його земляк Роман Борщевський додав, що не бачить життя без спільноти.
Пастирі дієцезії відповідали на питання про розпізнання покликання, про те, як можна служити Богу і Церкві, перебуваючи в подружжі, про труднощі в молитві та інші. Говорячи про розпізнання покликання, єпископ Ян сказав: «Бог промовляє до людей через різні події, і той факт, що ви приїхали сюди, на цей День молоді, вже говорить про те, що більшість з вас, можливо – 90 відсотків, покликані до «чогось більшого», тобто до тієї любові, яку можна отримати тільки в Ісусі Христі». Торкаючись молитви, єпископ Ян дав кілька практичних порад, і додав: «Чим активніше життя – тим більше потрібно молитися, бо інакше або будеш робити все для себе, а не для Бога, або наробиш дурниць». Підсумком зустрічі стали слова владики Леона: «Куди б ви не пішли – чи до священства або чернецтва, чи до подружжя – йдіть тільки з наміром служити».
«Наступні тисяча років залежать від вас», — сказав молоді єпископ Леон.
«Зустріч з пастирями» була однією з п’яти тематичних зустрічей, що відбулись в останній день Дієцезіального дня молоді. Кожен з учасників міг сам вибрати, на яку з них піти. На зустрічі, присвяченій розпізнанню покликання о. Олександр Бурмістров поділився з молоддю своїм власним досвідом, наголошуючи на тому, що розпізнавши покликання, не треба боятися його приймати, а головне – пам’ятати, що справжнє покликання, це покликання до святості, а священство чи подружнє життя – це тільки шляхи його реалізації.
«З усього почутого мене найбільше вразила історія о. Олександра, – сказав 19-ти річний Святослав Чернецький з парафії св. Антонія в Віньківцях, який брав участь в Дієцезіяльному дню молоді вже вп’яте, — А взагалі я дізнався багато нового під час праці в групах».
На інших тематичних зустрічах мова йшла про зустріч з Богом і Його Слові, про місію, про християнське подружжя.
Для молодих людей, які тільки-но стають на шлях самостійного життя, важливим є вибір авторитета. Допомогти їм вибрати таким життєвим авторитетом Ісуса Христа було метою конференції, яку напередодні, в суботу, проголосив о. Микола Лучок ОР. «Нерідко буває так, – сказав для CREDO о. Микола, – що молодь приходить на Месу, приступають до Таїнств, а стосунку до Ісуса Христа як до Вчителя життя, в них немає. Тому в цій конференції я ставив перед собою завдання показати, що навчаючись від Нього, йдучи туди, куди Він поведе, можна повністю реалізувати себе в житті. А ще я заохочував молодь частіше зустрічатись з Ісусом на сторінках Євангелія».
Троє з учасників поділились своїм свідченням дії Бога в їхньому житті. Про те, як вона розпізнавала покликання, розповіла сестра-бенедиктинка Схоластика. Про своє навернення, про свій шлях до Бога, розповіли Юрій Холотюк із Закарпаття, який цьогоріч вступив до семінарії в Городку, і Марина Албадаєва, яка народилась в Росії, в Іркутській області, а нині живе в Хмельницькому.
Суботній день закінчувала розважальна програма, яка включала «інтеграційні танці», їх проводила зі сцени молодь з кафедральної парафії з Кам’янця-Подільського, та концерт, в якому з авторськими піснями виступили репер Томі Нікс зі Сваляви (Закарпатська обл.), тріо Ігор Шклярук, Віталій Усатий (обоє — семінаристи) і Костянтин Бистрицький, та бр. Роман Завальнюк OFM Cap. Найбільшою ж прикрасою концерту став виступ гурту «Під небом». Тематику його авторських пісень учасник гурту о. Микола Бистрицький назвав «християнсько-побутовою», тобто – це пісні, які оспівують повсякденне життя в Бозі. Розповідаючи CREDO про історію створення гурту, о. Микола назвав це «дією Божого Провидіння». А про те, як сприйняли учасники Дня молоді їхній виступ, сказав: «Про таку реакцію публіки можна тільки мріяти. Всі разом з нами співали, разом з нами танцювали, разом з нами плакали». Так, і плакали теж – адже в репертуарі гурту були і пісні, які показують і внутрішню боротьбу людини в смутку, і пісні, присвячені загиблим воїнам. «Наші пісні, – сказав о. Микола, – виражають душу нашого народу: українську душу, і, разом з тим – християнську. І коли люди бачать в них себе – на очі часто навертаються сльози».
Звичайно, на Дні молоді музика лунала не тільки під час концерту. Підготувати музичне оформлення допомогли (і це вже не вперше) музиканти з Польщі Павел Бембенек і Хуберт Ковальський. «До цього заходу, – сказав для CREDO Павел Бембенек, – ми безпосередньо готувались сім днів. Ми готували літургійну музику, яка повинна показати, що Літургія – це найважливіше, що є в житті християнина, і позалітургійну , яка прославляє Бога і, водночас, дає молоді можливість виразити свою радість».
День молоді завершила урочиста Євхаристія в неділю 20 серпня, яку очолив єпископ Леон Дубравський. Під час своєї проповіді владика не тільки говорив, але й намагався почути зібраних на Літургії. Він ставив питання юнакам і дівчатам й уважно вислуховував їхні відповіді. Питання, як і на «зустрічі с пастирями», торкались бачення свого життя в Церкві, особистих очікувань молодих людей, їхнього бачення піклування Церкви про людину тощо. Пов’язуючи Дієцезіальний день молоді із ювілеєм Фатімських об’явлень, Його Преосвященство закликав усіх щодня молитись до Матері Божої і приймати Причастя в перші суботи місяця. «Я стаю на коліна перед кожним з вас, – сказав владика Леон, – і прошу: моліться, моліться, якщо не хочете, щоб вибухнула ІІІ світова війна».
Під час Євхаристії було охрещено троє немовлят. Уділяючи Таїнство, єпископ Леон пообіцяв батькам прийти до їхніх дітей через 18 років.
Прощаючись з молоддю, Його Преосвященство сказав: «Сподіваюсь, що те, що ви отримали тут, цю благодать, цей «матеріал» святості, ви привезете до своїх парафій», і побажав бути «сильними духовно, оскільки світ потребує свідків віри».
Розповідь про Дієцезіальний день молоді була б неповною, якщо б не передавала вражень його учасників, якими вони поділились з CREDO.
«На Дні молоді я вже втретє, – каже 16-річний Сергій Трач з Віньківців, – і кожного разу почуте тут мені допомагає, пробуджує постанови, як далі себе поводити, одним словом – навчає жити». А його земляк Ян Ситник сказав, що конференція о. Миколи Мишовського, наведені в ній живі приклади, вперше змусила його замислитись про те, як треба цінувати час, даний нам як дар Богом.
«Мені, – каже Наталя Бровко з Чернівців (Вінницька обл.), котра приїхала на День молоді вперше, –дуже допомогла праця в групі. А саме: допомогла краще усвідомити, що Бог відіграє в житті людини вирішальну роль, і коли тяжко, коли скрутно, в першу чергу треба звертатися до Нього».
«Якщо сказати чесно, – поділилась своїми враженнями Діна Романова з Деражні, яка виконувала роль ведучої, – то минулорічний Дієцезіальний день молоді мені здається якимсь сильнішим, потужнішим. Можливо тому, що тоді в нас ще був свіжим той запал, що ми його отримали під час Всесвітнього дня молоді. Але що приїхала сюди – не шкодую. Це така іскорка, яка дає заряд на цілий рік, щоб прожити цей рік з Богом. Мені особисто, та й не одній тільки мені, такі заходи дуже потрібні».
«Коли приїзжаєш сюди вперше, чи вдруге, ще в ранньому віці, – сказала Анна Бистрицька з Бара, – то все здається новим, незвичним, і у всьому бачиш тільки суцільну радість. А коли стаєш старше – то починаєш глибше задумуватись над почутим, прикладати це до свого життя.Цього ж разу мені найбільше допомогла розмова з священиком під час сповіді … ».
Фото: Віктор Залевський
фінансово.
Щиро дякуємо!
