Коментарі

Кардинал Паролін про свій візит у Росію

26 Серпня 2017, 12:06 1054

Повернувшись із Москви, кардинал П’єтро Паролін, Державний секретар Святого Престолу, дав інтерв’ю для ватиканських медіа, що входять до Секретаріату з питань комунікації.

«Вважаю, що підсумки цього візиту головно позитивні, а тому, очевидно, моїм почуттям є вдячність Господеві за те, що мене супроводжував протягом цих днів. Вдалося виконати передбачену програму й провести всі заплановані зустрічі. Маю сказати, що ці зустрічі, як на рівні представників цивільної влади, з президентом Путіним і міністром закордонних справ Лавровим, так і з проводом ієрархії РПЦ, тобто з патріархом Кірілом та митрополитом Іларіоном, були позначені атмосферою щирості, слухання та взаємопошани», — зазначив кардинал Паролін, назвавши ці зустрічі «також і конструктивними».

Важливою, за словами ватиканського держсекректаря, була зустріч із місцевою католицькою ієрархією. Це дало змогу пізнати дійсність і виклики, які стоять перед католицькою громадою Росії, її радощі й труднощі, а їх, зокрема, стало можливим представити під час подальших зустрічей із представниками влади. «Отож, скажу, — додав він, — що це була корисна, цікава й конструктивна подорож».

Відповідаючи на запитання, чи вже була нагода представити підсумки подорожі Папи та якою була його реакція, кардинал зазначив: одразу після повернення він мав нагоду поспілкуватися зі Святішим Отцем та, крім короткого звіту, передати йому вітання. «Папа задоволений позитивними враженнями та результатами, які я йому представив. Папа, як ми знаємо, — і він повторив це також за цієї нагоди, — дуже уважний до всіх можливостей діалогу; він дуже уважний, аби належно оцінити всі наявні нагоди для діалогу і дуже задоволений, коли вдається зробити крок уперед».

Наступне запитання стосувалося тем, що обговорювалися під час розмови з патріархом Кірілом. Кардинал Паролін зауважив: сторони, насамперед, зупинилися на «новій атмосфері, що панує в стосунках між РПЦ та Католицькою Церквою», яка встановилася останніми роками. Далі було обговорено кроки, які слід здійснити в майбутньому, відкритість на співпрацю в різних сферах. «Було особливо наголошено на тому, що перед лицем численних конфліктів у світі обидві Церкви справді можуть проводити ефективну й переконливу гуманітарну діяльність. Були заторкнуті, з пошаною й одночасно зі щирістю, також і дещо напружені теми в стосунках між обома Церквами; але, як мені здається і що я відчув, були намагання шукати позитивний сенс, дослідити шляхи, що їх поділяють обидві сторони, для вирішення цих проблем».

«Українське питання належить до найделікатніших тем у стосунках між Святим Престолом та Росією. Ви самі минулого року відвідали Україну. Чи є щось нове після цієї подорожі?» — запитав журналіст, на що Державний секретар Святого Престолу відповів:

«Чогось нового, принаймні досі, немає. Можливо, про це ще передчасно думати. Господь, ми сподіваємося, зростить і принесе плоди, якщо були ці зерна добра, які ми намагалися посіяти. Однак, як відомо, українське питання перебуває серед питань, які викликають велику стурбованість Святого Престолу. Сам Папа не раз висловлювався щодо цієї теми… Очевидно, що ми не могли не обговорювати цю тему, не могли забути про ці обставини. Як на мене, йшлося про намагання побачити, оцінити, чи зроблено якісь конкретні кроки, які можна було зробити в напрямку тривалого й справедливого вирішення конфлікту, в рамках доступних інструментів, якими, практично, є Угоди між двома сторонами. Відомо, що Святий Престол звертає більшу увагу на гуманітарні аспекти, починаючи від великої ініціативи “Папа для України”. В цьому значенні, наприклад, однією з тем є звільнення полонених. Це одна з “гуманітарних” тем, що могли б стати насправді важливими для того, аби надати певний імпульс усьому процесові, також і політичному, щоб вийти з цієї ситуації застою та зробити поступ, наприклад, у питаннях перемир’я, припинення вогню, умов безпеки на території, а також теми політичних умов, щоб досягти прогресу в глобальному вирішенні. Сподіваємося, отже, що щось із цього зможе допомогти прямувати в правильному напрямку, пам’ятаючи про те, що коли говоримо про гуманітарні питання й ситуації, то говоримо про людей і про страждання. Думаю, що саме це всі ми повинні мати на думці, намагаючись докладати додаткові зусилля для того, аби рухатися у правильному напрямку».

Говорячи про свою зустріч із президентом Путіним, кардинал зазначив, що й вона відбувалася в атмосфері щирості та пошани. Обговорювано такі теми, як ситуація на Близькому Сході та становище християн, ситуація в Україні та Венесуелі. Крім питань двосторонніх стосунків, відбулося також обговорення труднощів, яких зазнають католицькі спільноти в країні. «Посланням, яке я намагався передати, — підсумував Державний секретар, — було те, що Росія, з огляду на географічне положення, на свою історію, культуру, минуле і теперішнє, повинна відіграти важливу роль в міжнародній спільноті та у світі. Отож, на ній лежить особлива відповідальність за справу миру: як на країні, так і на її провідниках лежить велика відповідальність за будування миру, і вони повинні докладати зусилля для того, аби найвищі інтереси миру поставити понад усі інші інтереси».

Останнє запитання стосувалося інших зустрічей, які б співрозмовник хотів виокремити. Кардинал Паролін насамперед вказав на зустріч із католицькою громадою Москви під час Святої Меси в переповненому катедральному соборі. «Думаю, — сказав він, — що люди прийшли висловити свою прив’язаність до Папи, виразити, що вони є членами Вселенської Церкви».

Тема Святої Меси у соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії була для кардинала Пароліна важливою зокрема через те, що вона, на відміну від «політичних» подій, не набула значного розголосу в пресі. «Мене вразила віра і побожність тих людей, те, як вони брали участь у Месі, з якою зосередженістю, побожністю і в мовчанні вони були там», — зізнався ватиканський держсекретар.

Його проповідь у католицькій катедрі була присвячена Христу як світлу, якому «треба дозволити діяти в нас». «У Старому Завіті Ісуса часто провіщають як світло, яке прийде розсіяти темряву світу цього, примножити радість, — зокрема, сказав у проповіді ватиканський посланець. — Як сказав Джон Генрі Ньюман, це “делікатне світло”. Такий вираз підкреслює, що світло Христове не засліплює. Це — світло, яке наближається і розташовується поруч із нами. Воно слугує світильником, який освітлює дорогу і вказує напрямок шляху. Це світло, яке пробуджує занімілу совість, струшує душу і приводить нас у рух, роблячи з нас стійких віруючих прочан. (…) Є одна важлива річ. Аби дозволити цьому світлу відродити нас, необхідно, щоб було живе свідчення віри. Це свідчення треба розглядати як образ власного життя, що змінилося внаслідок зустрічі з Христом, а не як турботу про створення та зміцнення якоїсь інституції або зростання якоїсь групи. “Делікатне світло”, яке приносить Ісус Христос у темряву цього світу, запрошує нас ніколи не вдовольнятися поточним станом справ, і водночас не бути заручниками безплідного активізму… Життя, базоване на стосунках із Богом, робить нас уважними до ближнього — тобто до такої людини, яку ми зустрічаємо у нашій повсякденності, особливо до найбільш потребуючих, до яких належать і ті, кому необхідно знайти або заново відкрити сенс власного життя».

 «Катедра була переповнена, що для мене було несподіванкою, бо то не був святковий день і я не сподівався аж такого натовпу. Думаю, що вони прийшли насамперед для того, щоб виразити свою прив’язаність до Папи і показати, що вони — члени Вселенської Церкви. То були прекрасні хвилини. Прекрасним був також короткий візит до сестер Матері Терези, які працюють у Москві. Ми могли зустрітися з людьми, яким вони служать і які також запевнили у своїй великій любові до Папи. І ще одну справу я хотів би згадати. Велике враження на мене справив візит до катедри Христа Спасителя, православної катедри в Москві, яку комуністичний режим висадив у повітря. Таким чином, то була нагода згадати ту дуже болісну епоху, коли хотіли повністю викорінити віру з сердець віруючих і стерти всілякі знаки присутності Бога і Церкви на цій землі — що, однак, не вдалося, бо Господь Бог більший за людські плани», — сказав кардинал Паролін.

За матеріалами: Радіо Ватикану, Radio Watykańskie, Архиепархия Божией Матери в Москве  
Фото: Благовест.ИНФО, Gaudete.ru

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

4149 4978 3481 8017

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: