Що має Усікновення голови Хрестителя до кавуна і капусти?

Сьогодні християни східного обряду відзначають день Усікновення голови Йоана Хрестителя.

УГКЦ встановила в цей день одноденний строгий піст. Не прийнято веселитися, влаштовувати святкування та застілля.

Із цим святом у нашому народі пов’язані певного роду забобони, на які свідомі християни повинні знати як відповісти.

Найпоширеніші забобони говорять про те, що не можна різати та їсти кругле. В народі побутує думка, що на Усікновення не можна їсти круглі фрукти, овочі: яблука, картоплю, бо вони нагадують голову Йоана Предтечі. А також кавуни, помідори, які символізують кров святого. Не можна їсти й будь‑що на блюді — на ньому лежала голова Предтечі. У цей день не варять борщ, люди не беруть до рук нічого гострого (ножа, сокиру, пилку).

Однак Церква вчить, що заборон їсти круглі овочі та фрукти або використовувати ніж у цей день немає. Такі забобони люди вигадують через брак віри. Ці традиції — свідчення відсутності релігійної освіти, релігійного виховання; свідчення браку розумної віри, яку Господь у псалмах через пророка Давида передав нам: «Розумної бажаю віри».

Якщо хтось відмовляється різати яблуко, хліб чи кавуна, то має розуміти, чому саме він відмовляється.

Варто зрозуміти, яким було життя людини у середньовіччі. Єдиним календарем був церковний. Тому деякі події в природі, які люди спостерігали протягом життя і встановлювали певні прикмети для себе, пов’язані саме з церковним календарем. Наприклад, після дня пам’яті пророка Іллі вже була холодна вода в річках. Тому, щоб не захворіти, заборонялося купатися. Або інші прикмети: огірки старалися саджати на Георгія Побідоносця, яблука їсти після Преображення Господнього тощо.

Є дуже багато таких прикмет, але це пов’язано ні зі Спасом, ні зі святими Іллею та Георгієм чи з «Главосікою». Це пов’язано з тим, що люди пристосовували до побуту церковний календар. Сьогодні ми не живемо від Різдва до Пасхи. Ми живемо місяцями, датами, днями тижня. Якщо перекласти ці народні прикмети на звичайний календар — вийде такий собі календар народний побутовий. Він не має релігійного забарвлення, та й не треба пов’язувати духовних речей із речами земними, матеріальними; треба розуміти сенс церковної події.

А сенс сьогоднішнього свята — це вірність правді Божій до кінця, аж до смерті. Тому святий Йоан Хреститель у цьому для нас є прикладом. Він вірив у те, що проповідував, і жив так, як навчав, тому й помер за справедливість через нерозкаяння Ірода, якого заохочував до навернення, бо жив той розпусно з жінкою свого брата.

Просімо, отже, в святого Йоана Хрестителя благодаті правдивого християнського життя, щоб ми жили згідно з нашою християнською вірою і не змішували її з різного роду забобонами.

о. Антоній Вацеба ВС, ДивенСвіт