Коментарі

Францискові приписали єресі. Йоанові Павлу ІІ їх теж приписували…

27 Вересня 2017, 09:00 1846

Світовою пресою (головно інтернетом і переважно антикатолицьким) ходить відкритий лист, підписаний 62 іменами, про те, що Папу Франциска «теологи і священики» звинувачують у єресях на підставі цитат з «Amoris laetitia».

Немає великого сенсу звертати детальну увагу саме на це звернення, зате є нагода згадати, як «теологи і священики» свого часу критикували інших пап. Оскільки тема «листа 62‑х» дійшла до цікавих публікацій в «Avvenire» і «La Stampa», можна їх коротко оглянути. І дізнатися чимало цікавого.

Отже, «Avvenire» опублікувала інтерв’ю з о. Джузеппе Лоріціо, професором фундаментальної теології Латеранського університету, а на шпальтах «La Stampa» Андреа Торньєллі аналізує критику папського вчення за останні кількадесят років.

Хто би міг припустити, що сигнітарії листа до св. Йоана Павла ІІ приписали йому 101 єресь, піддавали сумнівам деякі формулювання зі статей кардинала Ґерхарда Мюллера, критикували Бенедикта XVI за його рішення взяти участь у міжрелігійній зустрічі в Ассизі, ба навіть пробували заблокувати номінацію згаданого кардинала на посаду префекта Конгрегації віровчення. Пікантності додає факт, що те ж саме середовище протестувало проти відкликання його з цієї посади, зараховуючи наступника до грона модерністів.

Свій огляд Андреа Торньєллі завершує, цитуючи консультора Конгрегації віровчення. Дон Нікола Букс, професор літургіки Інституту екуменічно-патристичної теології в Барі, говорить про корисність дебатів для розвитку, водночас застерігаючи: «Істинний католик повинен завжди довіряти авторитетові папи». До цієї декларації ми ще повернемося.

Отець професор Джузеппе Лоріціо виходить із методологічних питань. Сам факт, каже він в інтерв’ю, що вибрано кількадесят виразів з «Amoris laetitia», уміщено їх в лапки та зіставлено зі значною кількістю цитат з учення попередніх пап, аналізом не є. Це — «довільна і сумнівна інтерпретація папського послання». З огляду на цю методологічну проблему решта листа стає недостовірною.

Ця недостовірність поглиблюється непослідовністю того, як автори листа посилаються на вчення Тридентського Собору. Отець професор вказує, зокрема, на відмінності в розумінні дії Божої благодаті, Євхаристії або ж, зрештою, вчення про призначення. Благодать не є чимсь, що «автоматично» приносить людині плоди. Її дія — динамічний процес. Навіть особа, яка її отримала, «не є досконалою, потребує навернення. На цьому шляху таїнства нам допомагають і нас підтримують». Подібно і з Євхаристією. «Її не можна розуміти як хліб для досконалих. Це panis viatorum, хліб для тих, хто в дорозі. Якби ми мали чекати на повноту з’єднання з Богом, аби отримати доступ до Нього, то цього доступу ніхто би не мав». Отець професор вказав також на помилкову інтерпретацію п. 12 Декрету про примирення Тридентського Собору та на ігнорування результатів нових досліджень теології Лютера.

Під кінець професор вказав на певний парадокс обговорюваного листа. З одного боку, його автори посилаються на вчення (magisterium), а з іншого — забувають, що теологи та вчені не мають ліцензії вирішувати, що становить і що не становить єресі. Вони можуть висловити думку, погляд, а не звинувачувати у єресі. «Адгортація, — зауважує він, — не становить частини звичайного вчення Церкви і її треба приймати як таку. Вона не належить до якоїсь теологічної школи. Вона становить вираження шляху Церкви (…) у намірі Папи це пастирський документ. Він представляє як підставу бачення любові, що виходить поза нормативні вказівки».

Отут ми повертаємося до рефлексії, якою закінчив свій аналіз Андреа Торньєллі. Про послух Церкві, довірі до авторитету Папи. Варто її розширити свідченням кардинала Ернесто Сімоні. У Меджугор’ї він, зокрема, сказав:

«В ув’язненні я прагнув тільки одного: залишитися католицьким священиком, який буде вірний Ватиканові. Тому сьогодні, перед лицем численних поділів, для мене такою важливою є єдність Церкви. Я прошу священиків, єпископів, аби тривали у єдності з Папою. За всіляку ціну. Відчуваю, що це моя життєва місія, бо, зрештою, за проголошення своєї вірності Ватикану я вистраждав 28 років! Демон робив усе, аби розбити нашу вірність; але я вірю, що коли ми разом — ми сильні».

Переклад CREDO за: о. Влодзімєж Левандовскі, Wiara  
Фото: Папа Франциск і посудина для освячення єлеїв, Великий Четвер 2017. Фото з Інстаграму Папи

На студію + щомісячний борг
Зібрано Залишилося зібрати
56324грн
16768грн
Потрібно зібрати
73092грн
Залишилося
5днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

4149 4978 3481 8017

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: