Архиєпископ Станіслав Будзік, митрополит Люблінський (Польща), під час урочистої Святої Меси 7 жовтня 2017 р. проголосив храм Матері Божої Святого Розарію санктуарієм Богородиці Летичівської, Покровительки нової євангелізації.
У храмі Матері Божої Розарієвої по вул. Бурштиновій у Любліні вже три роки вшановується образ Матері Божої Летичівської. Багатовікова подорож чудотворного образу завершилась урочистою інтроназацією, що була звершена 4 жовтня 2014 р., в день 236 –ї річниці його коронування. Після багатьох століть Матір Божа Летичівська знайшла у Польщі свій постійний дім.
— Вітаємо Тебе, Пресвята Богородице, у дверях нашого храму, який віднині став Твоїм домом, — говорив тоді, не приховуючи зворушення, о. прелат Станіслав Дзідух, настоятель парафії Матері Божої Святого Розарію. — Вітаємо Тебе від імені хворих, неповносправних, людей в еміграції і тих, хто з різних причин тут не може бути. Ти вносиш у наш храм Христа — Твого Сина, Відкупителя людини. Залишся з нами, Матінко! Будь з нами повсякчас.
— Особливо я вітаю єпископа Леона Дубравського із Кам’янець-Подільської дієцезії, головного служителя цієї Святої Меси, — зазначив три роки тому на тодішній урочистості архиєпископ Станіслав Будзік. — На території його дієцезії, власне, розташований Летичів. Прагну привітати провінціала Краківської провінції отців-домініканців Павла Козацького. Він тут від імені ордену, який колись отримав від папи Климентія VIII цей чудотворний образ. (…) Марія для нас Цариця як Мати Царя. Її панування не може бути відмінним від панування Христового. Ісус не є царем на взірець царів цієї землі. Він прийшов у цей світ не аби Йому служили, але самому послужити. Так само й Марія. Ми радіємо увінчанню цього храму образом Матері Божої Летичівської, святої Вигнанки, Покровительки нової євангелізації в Польщі та Україні. Молімося ж у намірі цієї справи!
Через три роки після введення чудотворного образу до храму в Любліні це місце проголошується санктуарієм.
— Церковне право передбачає надання деяким храмам титулу санктуаріїв для того, аби в цих місцях гарантувати вірним щедріші засоби до спасіння через ревне проголошування слова Божого, оживлення літургійного життя, уділення таїнства Євхаристії, покуту і плекання побожності, — пояснив під час відпустової урочистості архиєпископ Станіслав.
Митрополит Люблінський підкреслив, що хоча храм Матері Божої Святого Розарію ще молодий і сама парафія налічує небагато років, однак уже три роки як володіє незвичайним скарбом, яким є образ Матері Божої Летичівської.
День встановлення нового санктуарію це також той день, коли уся Польща, по визначених місцях вздовж усіх кордонів, молилася на розарії в рамках усеполської акції «Розарій до кордонів».
— Розарій, однак же, не може бути «замиканням кордону», а тільки його відкриттям на цілий світ, — зазначив у своєму слові ієрарх. — Він потрібен для того, аби сказати цьому світові словами сьогоднішньої Літургії годин: «О, підіть, усі народи, аби з таємниць Розарію золоту укласти корону для Пані неба й землі, і Матері прекрасної любові до ніг їх скласти у жертву».
Під час цієї Меси канцлер курії о. Кшиштоф Квятковскі зачитав декрет про встановлення санктуарію. Урочисте богослужіння очолив владика Кшиштоф Ніткєвіч, єпископ Сандомирський.
— Протягом цілих століть почуття безпеки перед лицем нападів ворожих військ, епідемій, стихійних лих давав людям чудотворний образ Марії, шанований тепер у вашому храмі, — сказав він у проповіді. — Так було в Летичеві, у Львові, Вінниці, у Варшаві, Луцьку. Так було і є в Любліні. Марія розпростерла над вами свою охоронну шату, ввіряючи кожного окремо і всіх разом Христу Господу.
В декреті, який підносить храм Матері Божої Святого Розарію до гідності санктуарію матері Божої Летичівської, Покровительки нової євангелізації, архиєпископ Станіслав Будзік звернув увагу, що нова євангелізація велить нам шукати людей, які попри прийняте хрещення гублять свою християнську автентичність. Він підкреслив, що їм треба заново донести Євангеліє, шукаючи цих людей там, де вони перебувають, і промовляючи до них мовою, яку вони розуміють.
Люблінський храм Матері Божої Розарієвої — санктуарій Богородиці Летичівської
Історія чудотворного образу Богородиці Летичіської так само драматична, як історія земель, із якими він був пов’язаний протягом кількох століть. Однак початки його оповиті таємницею. Невідомі ні обставини написання цього образу, ні дата, ні автор. Знаємо лиш те, що це копія образу Матері Божої Сніжної, що в Римі, у головній марійній базиліці.
Блаженний папа Климент VIII подарував цей образ домініканцям, які під кінець XVI століття вирушали з душпастирською місією на Поділля. Дісталися ті брати-монахи невеликого поселення, званого Летичевом, однак не дістали дозволу перебувати в цьому місці. Тому влаштували собі й Матері Божій прихисток поза міськими мурами.
Внаслідок чудесних подій, пов’язаних із цим образом, культ Матері Божої швидко поширився. Це, своєю чергою, принесло братам-домініканцям дозвіл властей оселитися у місті, а потім їхнє облаштування у Летичівському замку. Невдовзі постали мурований храм і монастир.
Образ був шанований у цьому місці аж до 1648 року, коли повстання Богдана Хмельницького знищило летичівський замок і монастир, а образ перенесли до храму Божого Тіла у Львові (нині — греко-католицька церква). Повернення образу та відбудова понищеного настали допіру в перші десятиріччя XVIІ століття. Відтоді посилилися чудеса і милості до вірних, які прибували перед обличчя Матері Божої Летичівської.
На доказ визнання і шани до цього образу папа Пій VI звелів його коронувати золотими коронами, що було звершено 4 жовтня 1778 р.
Під час Першої світової війни, коли наближалася лінія фронту, образ вивезли з Летичева й переховували у П’ятничанах поблизу Вінниці, потім — у вінницькому храмі капуцинів. Після вторгнення австрійських військ образ ненадовго (близько двох роки) повернувся до Летичева, однак мусив звідти «утікати» від більшовицької безбожної навали. Варшава прийняла Матір Божу Летичівську на цілих 10 років. У 1930‑ті роки його перевезли до Любомля, де образ п’ять років чекав на відбудову катедри в Луцьку — планувалося, що до цього місця чудотворний образ буде «переселений» назавжди.
Однак і в Луцьку не знайшлося надовго місця для Матері Божої в цьому образі. Довелося сестрам Служкам Пресвятої Діви Марії потай вивозити його після Другої світової війни. Так чудотворний образ потрапив до Любліна і, за рішенням церковних властей, залишився у сестер-служок: спершу в каплиці по вул. Бернардинській, а через 39 років — по вул. Першої армії Війська Польського.
Тепер же цариці-Вигнанці надали санктуарій, де зростає вшанування Її чудотворного образу.
Переклад CREDO за матеріалами: Gość Lubelski, Dragany – biblioteka maryjna, Parafia Matki Bożej Różańcowej
фінансово.
Щиро дякуємо!
