Без любові до Бога і до ближнього не існує справжньої вірності Завітові з Господом, який будується на Десяти заповідях.
Про це нагадав Папа Франциск перед молитвою «Ангел Господній» у неділю, 29 жовтня 2017 року, коментуючи євангельську розповідь про те, як фарисеї, випробовуючи Ісуса, запитували Його, яка заповідь найбільша у Законі.
Святіший Отець звернув увагу на те, що це було підступне запитання, оскільки у Мойсеєвому законі згадуються понад 600 приписів. Як серед них вирізнити найбільший? Але Ісус без жодного зволікання відповідає: «Любитимеш Господа Бога твого усім своїм серцем, всією душею та всією думкою своєю». І додає: «Любитимеш ближнього свого, як самого себе».
«Ця Ісусова відповідь не є сама собою зрозуміла, бо серед розмаїття приписів єврейського Закону найважливішими були Десять заповідей, передані Мойсеєві безпосередньо Богом, як умова союзного пакту з народом. Але Ісус намагається дати зрозуміти, що без любові до Бога і до ближнього не існує справжньої вірності цьому союзові з Господом. Можна чинити чимало добрих діл, виконувати багато приписів, але без любові все це є даремним», — сказав Наступник святого Петра. Це підтверджує інший уривок із Книги Виходу, названий «кодексом завіту», в якому наголошується: неможливо перебувати у союзі з Господом, кривдячи тих, які перебувають під Його захистом — вдову, сироту й чужинця, тобто найбеззахисніших.
Отож, відповідаючи цим фарисеям, Ісус «намагається також допомогти їм впорядкувати свою релігійність, наново визначити, що по‑справжньому вартісне, а що є менш важливим». Він каже, що на цих двох заповідях ґрунтуються «Закон і Пророки». Й Ісус, як зауважив Папа, саме так прожив своє життя: проповідуючи й чинячи те, що насправді важливе та суттєве, тобто любов, яка «надає запалу та плідності життю й мандрівці віри», бо без любові «як життя, так і віра залишаються неплідними».
«Те, що Ісус пропонує на цій євангельській сторінці, — це чудесний ідеал, який відповідає якнайбільш істинним прагненням нашого серця. Насправді бо, ми були створені для того, щоб любити й бути любленими. Бог, який є любов, створив нас для того, щоби зробити учасниками Його життя, щоб Він любив нас, а ми — Його, а разом із Ним щоб любили інших людей», — вів далі Святіший Отець:
«Такою є мрія Бога щодо людини. І для того, аби її здійснити, ми потребуємо Його благодаті, потребуємо прийняти в собі здатність любити, яка походить від самого ж Бога. Ісус віддає себе нам у Пресвятій Євхаристії саме для цього. У ній ми отримуємо Його Тіло та Його Кров, тобто отримуємо Ісуса в найвищому вираженні Його любові, коли Він віддав себе самого Отцеві за наше спасіння».
Підсумовуючи. Папа побажав, аби «Пресвята Діва допомогла нам прийняти у своє життя “велику заповідь” любові Бога та ближнього». Адже навіть «якщо й знаємо її з дитинства», ми ніколи не переставатимемо «навертатися до неї та впроваджувати її в життя в різних ситуаціях, у яких перебуваємо».
Після молитви «Ангел Господній» Святіший Отець нагадав про те, що напередодні у Бразилії відбулася беатифікація о. Джованні Ск’яво, і побажав, щоб його приклад «допоміг нам повноцінно жити нашим прийняттям Христа та Євангелія».
За матеріалами: Radio Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
