Ватикан

(Пере)осмислити Європу — повернути їй душу

30 Жовтня 2017, 14:36 2155

«Говорити про християнський внесок у майбутнє континенту означає, насамперед, запитати себе про наше завдання як християн сьогодні, на цих землях, так щедро сформованих вірою протягом століть».

Якою є наша відповідальність у той час, коли обличчя Європи дедалі більше позначене плюралізмом культур і релігій; у той час, коли християнство багатьма сприймається як елемент далекого і чужого минулого? — цими словами Папа Франциск розпочав свої роздуми, промовляючи до учасників конференції «(Пере)осмислити Європу. Християнський внесок і майбутнє європейського проекту».

Цей захід, що тривав у Ватикані від 27 до 29 жовтня 2017 р., організувала Комісія єпископатів Європейського Союзу за співпраці з Державним секретаріатом Святого Престолу. Його провели з нагоди 60‑річчя Римських угод, якими був започаткований Європейський Союз. У конференції взяли участь представники єпископатів, політики, дипломати і представники різних організацій та рухів. Відкрив її кардинал П’єтро Паролін, Державний секретар Святого Престолу, а заключну промову 28 жовтня виголосив Папа Франциск. Перед цим він мав окрему зустріч із провідниками Європейської комісії та Європейського парламенту. Завершенням заходу стала Свята Меса в базиліці св. Петра у неділю 29 жовтня.

Святіший Отець назвав значущим той факт, що ця зустріч була насамперед «діалогом у дусі вільного та відкритого зіставлення», щоби висвітлити «шлях майбутнього Європи», яким усі ми покликані пройти, «подолати кризи та відповісти на виклики».

Відправною точкою своїх роздумів Папа обрав поняття особи та спільноти. Він зазначив, що в той час, коли занепадала слава стародавнього Риму й нові народи проникали на терени давньої імперії, святий Бенедикт Нурсійський запропонував своїм сучасникам (а також і нам) «концепцію людини, радикально відмінну від тієї, якою була позначена греко-римська класична культура, і ще більше від тієї, сповненої насильства, якою відзначались нашестя варварів».

Святий Бенедикт не зосереджується на соціальному становищі, багатстві чи владі, а посилається на «спільну природу кожної людської істоти», яка, незалежно від її стану, безперечно «жадає життя і прагне щастя». Для нього існують не виконувані ролі, а «особи», й це «одна з фундаментальних цінностей, яку внесло християнство: значення особи, створеної на Божий образ».

«Перший — і, мабуть, найбільший внесок, який християни можуть зробити для Європи сьогодні, це нагадування, що вона не є збором цифр та інституцій, але складається з людей», — наголосив Папа. Сьогодні дискусії зводяться до обговорення цифр: не громадяни, а голоси, не мігранти, а квоти, не робітники, а економічні показники, не бідні, а пороги бідності, зазначив він. Внаслідок цього поняття людської особи применшене до абстрактного принципу.

Як підкреслив Святіший Отець, визнати іншого особою означає «оцінити те, що мене з ним поєднує», тобто «бути особою» означає також «бути спільнотою». «Отож, другий внесок, який християни можуть зробити в майбутнє Європи, — це наново відкрити приналежність до спільноти», — сказав Папа Франциск. Отці-основоположники недаремно обрали слово «спільнота» для визначення нового політичного суб’єкту, зазначив він.

Папа також зауважив, що спільнота є найкращою протиотрутою від індивідуалізму та від помилкового розуміння свободи як «необхідності бути самотніми, звільненими від будь-яких зв’язків». Християни ж визнають, що їхня ідентичність ґрунтується насамперед на стосунках. Крім того, «перед обличчям іншого» кожен відкриває свої позитивні та негативні риси, свої сильні й слабкі сторони, а «родина, як перша спільнота, залишається найістотнішим місцем такого розпізнавання».

«Сім’я — це гармонійна єдність між чоловіком та жінкою, справжня та глибока, наскільки генеративна, що здатна відкритися на життя та на інших», — сказав Святіший Отець. Це стосується також і громадянської спільноти, яка є «живою» тоді, коли є «відкритою», вміючи приймати відмінності та дарування кожного.

Далі Папа вказав на Європу як на місце діалогу, «щирого і конструктивного», в якому «всі учасники наділені однаковою гідністю». В цьому контексті він також звернув увагу на «позитивну й конструктивну роль», яку загалом відіграє релігія у будуванні суспільства. На жаль, деякі упередження світського підходу нездатні відчути «позитивну цінність для суспільства публічної та об’єктивної ролі релігії», вважаючи за краще відсунути її у виключно приватну та емоційну сферу.

«Сприяти діалогові — це одне з основних завдань політики, і, на жаль, надто часто ми зауважуємо, як вона перетворюється в місце сутичок між протилежними силами. Голос діалогу підміняється криком претензій», — вів далі Папа. У багатьох людей складається враження, ніби спільне благо перестало бути «першочерговою метою», внаслідок чого в багатьох країнах «знаходять сприятливий ґрунт екстремістські та популістські фракції, які роблять протест суттю свого політичного послання, не пропонуючи альтернативного конструктивного політичного проекту».

«Християни покликані сприяти політичному діалогові, особливо там, де він перебуває під загрозою, де, здається, переважає протистояння. Християни покликані повернути гідність політиці в значенні найвищого служіння спільному добру, а не як захоплення влади», — сказав Святіший Отець. Він підкреслив важливість відповідного приготування, адже політика не є «мистецтвом імпровізації», а буття лідером вимагає «приготування й досвіду».

Папа наголосив, що до спільної відповідальності лідерів належить «сприяти тому, щоб Європа була інклюзивною спільнотою» — але уникаючи непорозуміння, яке вважає інтеграцію нерозбірливим вирівнюванням. «Навпаки, по‑справжньому інклюзивними ми стаємо тоді, коли вміємо цінувати відмінності, приймаючи їх як спільну спадщину, яка збагачує», — сказав він.

За словами Святішого Отця, перед обличчям трагедії мігрантів та біженців не можна забувати про те, що маєш справу з людьми, яких не можна обирати або відкидати за власним уподобанням, «згідно з політичними, економічними чи навіть релігійними логіками». Однак це не суперечить «обов’язкові влади вирішувати мігрантське питання за допомогою чесноти, властивої правителям, якою є розсудливість», що повинна рахуватися «як із необхідністю мати відкрите серце, так і з можливостями повністю інтегрувати на суспільному, економічному та політичному рівнях тих, хто прибуває до країни».

«Не можна вважати, що явище міграції є необмеженим і позбавленим правил процесом, але також не можна зводити стіни байдужості та страху. Самі ж мігранти, зі свого боку, не повинні занедбувати важливий обов’язок пізнавати, шанувати й засвоювати культуру і традиції країни, що їх приймає», — наголосив Папа.

Далі Святіший Отець звернув увагу на те, що трудитися на користь «інклюзивної спільноти» означає «будувати простір солідарності», адже бути спільнотою означає взаємну підтримку. Тому неприпустимо, щоб тільки дехто був змушений сам нести тягарі й додаткові жертви, в той час як інші захищають свої привілеї. Разом з іншим ключовим принципом, яким є субсидіарність, солідарність стосується «не лише стосунків між державами й регіонами Європи», адже бути «солідарною спільнотою» означає «опікуватися найслабшими в суспільстві». Крім того, солідарність вимагає також «відновити співпрацю й взаємопідтримку між поколіннями».

На думку Глави Католицької Церкви, починаючи від 1960‑х років триває «безпрецедентний конфлікт між поколіннями». Оскільки не були належно передані «ідеали, які зробили Європу великою», настав час «драматичного безпліддя». «Не лише тому, що в Європі народжується мало дітей, а надто багато і взагалі позбавлені права народитися», але й тому, що «виявилася нездатність передати молодим матеріальні та культурні засоби», необхідні для того, аби вийти назустріч майбутньому. «Європа переживає своєрідний дефіцит пам’яті», а тому повернення до солідарної спільноти означає «наново відкривати цінність минулого, щоби збагатити теперішнє і вручити нащадкам майбутнє надії».

«Європа, яка наново відкриє себе як спільноту, буде, без сумніву, джерелом розвитку для себе і для всього світу», — зазначив Папа, вказуючи, що розвиток слід розуміти згідно з тим, про що навчав блаженний Павло VI: «Щоб бути справжнім, розвиток має бути цілісним, тобто зверненим на сприяння кожній людині та цілій людині».

У цьому контексті Святіший Отець нагадав про виклики, повֹ’язані з зайнятістю, адже «праця є суттєвим фактором для гідності й зрілості людини», та про необхідність «соціального підприємництва». Воно є найкращими ліками від занедбань, породжених «бездушною глобалізацією», яка, зважаючи більше на прибуток, ніж на людей, викликала поширення бідності, безробіття й визиску. На урядах лежить обов’язок «створювати економічні умови», які сприятимуть «здоровому підприємництву та відповідним рівням зайнятості», наново відродивши спіраль успіху, яка «завдяки інвестиціям на користь сім’ї та виховання уможливлює гармонійний і мирний розвиток усього громадянського суспільства».

Врешті, за словами Папи, «християнська діяльність у Європі має будувати обітницю миру», адже саме ця думка надихала підписантів Римських угод. «Після двох світових війн і жорстокого насильства одних народів щодо інших, настав час утвердити право на мир, — сказав він. — Однак навіть і сьогодні ще бачимо, наскільки мир є крихким благом, а часткові та національні логіки загрожують звести нанівець мрії засновників об’єднаної Європи».

Папа Франциск підкреслив: бути миротворцями означає не лише запобігати внутрішнім напруженням та намагатися покласти край численним конфліктам у світі, але ставати «сподвижниками культури миру». А це вимагає «любові до істини, без якої неможливе існування справжніх людських стосунків, та пошуків справедливості, без якої свавілля стає керівною нормою будь-якої спільноти».

За матеріалами: Радіо Ватикану  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity