Культура

Більбо встає з дивану

05 Листопада 2017, 11:33 1095

Виданий 80 років тому «Гобіт» — це тільки на перший погляд казка про драконів та ельфів. Її суть — показати, як Бог покликує найслабкіших для виконання великих справ.

Чим має характеризуватися хороша белетристика для молоді? В ній напевно не може забракнути швидкої дії, цікаво створених персонажів, трохи гумору та чіткого поділу на добро і зло. Усе це ми знаходимо в першій повісті Толкіна. Гобіт, тринадцятеро гномів і чарівник вирушають у подорож, мету якої становить гора, захоплена драконом Смоґом. Вони збираються перемогти звіра і забрати викрадені скарби. По дорозі герої переживають чимало пригод, відвідують мальовничу країну ельфів, утікають від гоблінів, борються зі смертельно небезпечними павуками, а під кінець беруть участь у вирішальній битві. Дещо раніше Більбо знаходить магічний перстень. Саме цей предмет став віссю фабули «Володаря перснів», виданого майже через 20 років. У «Гобіті», однак, перстень ще не був потужним знаряддям зла, яке вирішувало долю світу, а тільки придатним «гаджетом», який допомагав Більбо ставати невидимим.

Шляхи постання «Гобіта» варто шукати у буденності автора повісті. Британський філолог уранці молився Бревіарієм, протягом дня вивчав мови та вірування англосаксів, а вечорами розповідав дітям нашвидку вигадані казки. У його розповідях з’являлися герої родом з англійських міфів, але в ситуаціях, подібних до тих, про які ми читаємо у Святому Письмі. Найкращий приклад — це образ Більбо Беґґінса (Торбінса у перекладеному варіанті прізвища). У ньому можна віднайти біблійного Давида, який із людського погляду не мав жодного шансу в боротьбі з Голіафом, але, використовуючи кмітливість, зумів подолати велетня. Історія коротуна з Ширу дуже схожа: боягузливий гобіт знаходить у собі відвагу, покидає все й вирушає на боротьбу зі злом. Ця проста, але сильна повість дуже сподобалася друзям Толкіна, так що вони навіть вирішили умовити його написати книжку. На сьогодні її продали вже понад 100 млн примірників, перекладених 50‑ма мовами. У чому полягає її феномен?

Сфера комфорту

Дж. Р. Р. Толкін народився 1892 року в сім’ї, яка практикувала англіканство. Йому було заледве чотири роки, коли він втратив батька. Незабаром після цього мати разом із синами вирішила перейти на католицизм, чим викликала чимало замішання серед родичів. В одному з інтерв’ю письменник визнав, що тоді в Англії за таке переслідували. Коли мама померла від ускладнень, викликаних діабетом, майбутньому автору «Гобіта» було 12 років. Ось як він згадував жінку, завдяки якій став католиком: «Бог дав мені матір, яка померла від роботи й турбот, аби гарантувати нам (дітям) стійкість у вірі».

Осиротілими братами заопікувався о. Френсіс Морган. Завдяки ньому творець «Володаря перснів» виріс глибоко віруючою людиною. Толкін підкреслював, що завдяки цьому священику-ораторіанину він зрозумів, чим є любов і прощення. Ці цінності він пізніше переказав своїй майбутній дружині, яку також схилив перейти на католицизм. Вони прожили разом 64 роки, виховуючи четверо дітей. Один із їхніх синів став священиком.

Бог обдарував Толкіна величезним лінгвістичним талантом. Його глибоко поважали у науковому середовищі як професора класичної філології та староанглійської літератури, однак він не виносився понад інших. Цінував просте, веселе життя, і щоб довкола була природа, на тарілці — смачна їжа, а в долоні — люлька. Своє бачення раю на землі він уперше виклав саме в «Гобіті».

У селянському краю Ширі Більбо має у своєму будиночку все, що йому потрібне для щастя. У цю так звану сферу комфорту входить Ґандальф. Гобіт пробує позбутися небажаного гостя, який підмовляє його на подорож невідомо куди. Чи ми, бува, не реагуємо так само на заклик Христа до проголошення Євангелія? Призвичаєні до зручностей, воліємо залишитися вдома і не ризикувати втратою того, що вже маємо. У своїй повісті Толкін показує, що завдяки відважним крокам ми, однак, можемо отримати від Бога набагато більше. Це послання прекрасно відповідає словам Євангелія від св. Марка: «Іди, продай усе, що маєш, і роздай убогим, а матимеш скарб у небі».

Сила міфу

В «Гобіті» Толкін доводить, що міф може стати чудовим знаряддям для представлення цінностей, на яких будується католицизм. На противагу до багатьох інших християнських авторів, він вірив, що міф не є синонімом брехні, що це хороший спосіб для вираження істин нашої віри. Думати так переконав письменника К. С. Льюїс, який завдяки творцеві «Володаря перснів» сам віднайщов шлях до Бога.

Від моменту навернення автор «Хронік Нарнії» змальовував героїв своєї історії на підставі Діянь Апостольських. Толкін, однак, вибрав інший шлях. Замість творення простих аналогій він вирішив показати механізми, які дозволяють зрозуміти Таємницю. Віруючий легко знайде у «Гобіті» посилання на Святе Письмо, а невіруючий, хоч до кінця цього не усвідомлюватиме, надихнеться християнським сприйняттям. Таким чином Толкіну вдалося дістатися зі своїм посланням до різних аудиторій.

Шукаючи біблійні натхнення у творі цього британця, варто сягнути по дві книжки: «Подорож Більбо. Християнське послання гобіта» і «Знайти Бога у гобіті». Читання їх обох дозволяє сприйняти цю повість як урок переображення головного героя, який покидає міщанські принади заради героїчних чеснот. Автор другої з названих публікацій, Джим Вейр, порівнює ситуацію, в якій опинився Беґґінс, із фрагментом із Євангелія від св. Йоана, де Ісус зустрічає каліку. Чоловік 30 років не може ходити. Коли Христос його запитує, чи хотів би він бути зціленим, той не може відповісти «так». Вейр коментує це таким чином: «Натура Беґґінса, яка дрімає в нас, може зробити так, що ми пройдемо життям, не приймаючи виклику прийняти Його таємницю, міць і любов». Автор, однак, підкреслює, що в кожному з нас також сидить Тук (із Туків, спраглих до пригод, походила мати Більбо), а він знає, що людина — ну або гобіт — була створена до великого. Аби відповісти на виклик, йому потрібна тільки підтримка Провидіння, втіленням якої у повісті Толкіна стали випадково знайдені Беґґінсом предмети: меч і перстень. Вони для Більбо — як божественна рука, простягнута до людини саме тоді, коли людина її насправді потребує. Завдяки допомозі з Гори малий гобіт долає сили зла. Раптом все виявляється можливим.

Взувай черевики

У Першому посланні до Коринтян читаємо: «Бог вибрав немудре світу… і безсильне світу… незначне світу та погорджене Бог вибрав» (1, 27-28). У своїх повістях Толкін відверто надає найбільшого значення найслабкішим героям. Найважливіша особа «Володаря перснів» — це також гобіт, який вдало противиться труднощам. Подібно як у першому творі британського письменника, його супроводжує Ґандальф, який є уособленням пророка, обдарованого міццю, який приніс людству обітницю царства. Коли читач слідкує, як маг рятує своїх друзів зі скрутних становищ, готовий пожертвувати за них життям, у ньому втілено також риси самого Христа.

«Гобіт, або Туди і Звідти» — повість, яка для самого автора стала поштовхом написати наступну повість. У листі до о. Роберта Мюррея, свого друга, Толкін визнав, що «Володар перснів» це твір «релігійний і католицький, спершу мимоволі, але у поправках — свідомо». Те ж саме можна сказати про «Гобіта». Перша повість Толкіна настільки універсальна, що прекрасно відповідає також словам Папи Франциска, які він сказав під час Всесвітнього дня молоді у Кракові: «Аби піти за Ісусом, треба мати трохи відваги, треба зважитися змінити диван на пару черевиків, які допомагають ходити дорогами, що тобі й не снилися, про які ти навіть і не подумав». Саме до цього нас заохочує «Гобіт». Читати цю книжку дітям — це може стати одним зі способів прищепити в них відвагу піти за Христом.

Переклад CREDO за: Мацєй Кальбарчик, Wiara  

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

4149 4978 3481 8017

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: