Свідчення

Покровителька «хатніх квочок»?

10 Січня 2018, 18:26 1264

Ти не любиш прибирати і готувати? А може, маєш якусь хатню проблему, наприклад, з орендою приміщення чи знайденням роботи?

Попроси про допомогу жінку, яка ставилася до хатніх клопотів як до шляху до святості, а по смерті допомогла численним людям, які просили її про заступництво. 10 січня минає річниця її смерті.

Дора дель Ойо була домогосподаркою. Вона не мала освіти. Не любила багато говорити. Однак засновник «Opus Dei» св.Хосемарія Ескріва сказав, що ця інституція не існувала би без таких, як Дора. На визнання її заслуг Дору дель Ойо поховали у головному храмі «Opus Dei» у Римі, обік засновника Діла.

 

Дора-горянка

Люди, які її знали, кажуть, що вона мала стриманий, навіть дещо сухий спосіб життя. Але всі одразу додають: «Та мене вона любила особливо. До мене була сердечна». Так у документальному фільмі, зокрема, каже автор її життєпису о.Хав’єр Медіна.

Дора дель Ойо походила з гірської провінції Леон на півночі Іспанії. Вона народилася 1914 року, її батьки були селяни. Суворий клімат і складні умови формували характер тамтешніх мешканців. У домі Дори цінувалася добре виконана робота й ніхто ніколи не скаржився. Також важливі були віра і молитва. Молодою жінкою Дора покинула батьківський дім і пішла в найми по різних домогосподарствах Іспанії.

 

Робота провадить до «Opus Dei»

1945 року о.Хосемарія Ескріва, який разом із кількома першими членами «Opus Dei» заснував у Мадриді гуртожиток, мав із ним проблему. Будинок був незавершений, а мешканці ж мали провадити нормальне життя — їсти, спати, навчатися. Він запитав знайомих черниць, чи вони не знають когось, хто міг би заопікуватися провадженням цього непростого осередку. Сестри запитали Дору. Вона погодилася на тиждень праці. Потім залишилася на наступний тиждень. І ще на три місяці…

Її захопила книжка Хосемарії «Шлях», збірка коротких думок на тему Бога, духовного життя і молитви. Зазвичай вона читала її по шматочку перед прасуванням. А прасуючи, мала час обдумати і промолити прочитаний уривок. Незабаром попросила прийняти її у Діло.

 

Дора-піонерка

«Opus Dei» існувало вже кілька років, але це була перша така ситуація. Члени Діла (целібатарії та «світські») робили у житті важливі речі: вони також працювали фізично, але покликання до «Opus Dei» сприймали як покликання до апостольства, отож займалися організацією побожних зустрічей, духовним керівництвом…

Отець Хосемарія визнав, що дбання про дім — служіння, таке само важливе, як лекції з теології. І мав для Дори (а незабаром для інших жінок, що пішли її слідами) духовну «пропозицію».

Святий Хосемарія не називав їх прислугою — як це говорилося за його часів. Він казав, що вони працюють в адміністрації. «Ви — душа осередків Opus Dei», — повторював він. Але й підкреслював, що хатні заняття теж можуть бути шляхом до святості.

 

Або тепер, або ніколи

Хосемарія Ескріва повторював, що цінність різних занять визначає не їхній престиж і не прибутковість, а тільки дві речі: наскільки це служить людям і скільки любові ми в них вкладаємо. «Бог щодня чекає на нас. Запам’ятайте: існує щось святе, Боже, приховане у ситуаціях якнайбільш прозаїчних, і кожен з вас має це відкрити (…) Немає іншого шляху, діти мої: або ми зуміємо зустріти Господа у нашому щоденному житті, або не зустрінемо Його ніколи».

Для Дори центром життя була молитва і щоденна Свята Меса. Наступні дні й роки минали в її жертовній та сповненій радості праці при провадженні наступних осередків «Opus Dei». Також вона навчала молодших колег, бо була майстром свого фаху. У короткому документальному фільмі вони згадують, що Дора небагато говорила, а набагато промовистішим було те, як вона працювала і як ставилася до інших людей.

На фотографіях ми бачимо не дуже красиву, низького зросту жінку з подовженим обличчям, але її пам’ятають як привабливу, елегантну і дуже жіночу. Вона померла 10 січня 2004 року, за день до своїх 90-х народин.

Тривають приготування до відкриття її беатифікаційного процесу.

Переклад CREDO за: Aleteia

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

4149 4978 3481 8017

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: