Сьогодні, 13 січня 2018 р., у приморському Тор Сан-Лоренцо поблизу Рима відкривають помешкання для сімох чоловіків, які живуть у сепарації або розлучені.
Відкриття Дому звершить єпископ Марчелло Семераро, ординарій дієцезії Альбано, на території якої розташований цей знаний приморський курорт. Єпископ Семераро — секретар Ради кардиналів, яку створив Папа Франциск на початку свого понтифікату, в допомогу для управління Церквою та в реформі Римської курії.
Ініціатива Дому самотнього тата — не новинка. 2013 року у Фано (регіон Марке) одна з парафій, використовуючи дотації від італійського єпископату на 65 тис. євро щомісяця, відкрила осередок для тих, хто живе у сепарації або розлучений і не має де зустрічатися зі своїми дітьми. Місцевий настоятель о.Мауро Барньєзі назвав їх «новими убогими».
З цим терміном погоджується єпископ Семераро, який в інтерв’ю для тижневика «La Repubblica» сказав, що його заінтригував вигляд чоловіків, які щоранку приїжджали автомобілями до центру допомоги в його дієцезії, аби прийняти душ. «Це не були звичайні бідняки. Я поцікавився й мені пояснили, що це татусі, які живуть у сепарації або розлучені, які, виплачуючи аліменти на жінку і дітей, не мають власного дому. Я зрозумів, що вони також убогі, й подумав, що варто було б їм якось допомогти. Так зродився задум відкриття дому, в якому вони могли би пожити разом зі своїми дітьми», — пояснив єпископ мету ініціативи.
Коментуючи цю ідею, засновник монастичної спільноти у Бозе та П’ємонті, колишній її настоятель брат Енцо Б’янкі сказав, що італійську Церкву неслушно звинувачують у «голубиній смиренності» через відкритість на мігрантів, бо це відбувається тому, що «вона першою і краще від інших інституцій зуміла передбачити нищівні наслідки ірраціонального підходу до явища міграції для цілого суспільства». Приймаючи чоловіків, які через розбиті сім’ї опинилися без даху над головою і часто також без засобів на прожиток, італійська Церква «не тільки замислюється над можливим порушенням заповіді чи тягарем провини, але насамперед бере на себе тягар, який носять у серці найслабкіші».
Ініціатива ординарія Альбано, як і подібні до неї по всій країні, підкреслює брат Б’янкі, «це відчутний доказ душпастирства, далекого від розходження з доктриною, втілення принципу й цінностей, що витікають із Євангелія, яке не подобається ригористам ані тим, хто любить засуджувати, але є Євангелієм Ісуса Христа».
фінансово.
Щиро дякуємо!
