Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 5 лютого
Рядки, які ми так спокійно читаємо, насправді є відтворенням великого хвилюючого моменту для ізраїльського народу. Ісус посилає своїх учнів привести молодого осла, на якому Він збирається в’їхати у Єрусалим. Цим Ісус вказує на своє месіанське покликання, адже близько тисячі років до Нього так увійшов у це місто цар Давид, із чийого покоління, згідно з пророцтвами, мав з’явитися Месія і Спаситель Ізраїлю. Ісус обирає цей явний знак, аби сказати Вибраному народові, що сьогодні настала повнота часу й народ дочекався свого Царя.
Дочекався, але не впізнав…
Після в’їзду Ісуса в Єрусалим події розвивалися дуже швидко. Однієї ночі, перед святом Пасхи, Ісуса схопили під час молитви у Гетсиманському саду і довго водили вулицями міста: спершу до первосвященика Каяфи, далі — до прокуратора Понтія Пилата, від нього — до царя Ірода і знову — у преторію до Пилата, аж поки той, жорстоко бичувавши Ісуса, видав Його на розп’яття…
Ісус в’їхав у місто на беззахисному осляті і без зброї, аби показати, що Він є царем миру, і що в Його Царстві немає насильства, а у відповідь отримав криваву розправу, бо Ізраїль не розпізнав в Ісусі обіцяного Месію і сприйняв Його за самозванця. Такий Месія був незручним: Він критикував закам’янілість їхніх сердець, закликав до покаяння і проголошував свободу життя в Бозі, а це не відповідало їхнім очікуванням і уявленням.
Ми можемо скільки завгодно критикувати ізраїльських релігійних провідників за їхню сліпоту, але в нашому щоденному житті нам не чужа їхня поведінка. Особливо коли справа стосується молитви, адже ми часто отримуємо від Бога не те, про що просимо. Ми просимо про щось та очікуємо цього згідно з нашими уявленнями, але рідко відкриті на те, щоби Бог учинив із нашим життям згідно з Його уявленням, бо це часто буває для нас незручним і вимагає особистої внутрішньої переміни. Як важливо все-таки вміти у будь-яких обставинах, у яких ми опиняємося протягом дня, відчитати Божу руку і прийняти все з вдячністю, бо, можливо, якраз те, що з нами відбувається, і є довершенням нашого спасіння у щоденному житті.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
