Роздуми над Словом Божим на вівторок V звичайного тижня, рік ІІ
В одній із книжок я натрапив на приблизно таке тлумачення слова «авторитет»: справжній авторитет, на відміну від фальшивого, дає зростання; фальшивий авторитет використовує владу, отриману завдяки набутому авторитету, для підпорядкуванню собі та використання інших людей.
Ісус, відповідаючи фарисеям на їхній закид, чому Його учні не дотримуються певних передань старших, одночасно вказує нам на те, що насправді дає зріст у нашому духовному розвиткові. По-перше, на заповіді, дані Богом, як на найважливіший авторитет у моральному житті, якого не можуть скасувати жодні людські традиції. Вказує також на батьків як на перших наших вихователів у вірі. До того, як стати повнолітніми, ми зобов’язані слухатися наших батьків. Ставши дорослими, ми слухаємося заповідей Божих, але батьків маємо любити і шанувати. Фарисеї фактично узурпували собі авторитет Божий, вигадуючи новий авторитет з ім’ям «передання старших» (пор. Мт 23, 2-3).
Справжній авторитет ніколи не забирає свободу, але дає силу (натхнення) для розвитку. Такими беззаперечними авторитетами є для нас на початку нашого життя батьки, в порядку вічності — Божі заповіді. Справжньому авторитету достатньо вдячності; фальшиві авторитети шукають власної користі, як фарисеї шукали користі для свого марнославства.
Ісус скеровує до фарисеїв такі слова: «Красненько відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання. Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і — хто проклинає батька або матір — смерть такому! А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері — корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, — тим то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері. Тож ви якраз касуєте слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, — та й чимало іншого такого чините!». Вони повинні нагадати нам, кого насамперед я маю любити і кого маю слухати, щоб насправді зростати, а не марнувати свою життєву енергію, годуючи нею фальшиві авторитети.
фінансово.
Щиро дякуємо!
