Біблійні роздуми

Справжнє смирення завжди принесе нам життя

04 Березня 2018, 18:58 1036 о. Кирило Лесько

Роздуми над Словом Божим на понеділок ІІІ тижня Великого Посту

Коли Ісус докоряє своїм землякам за невіру, Він одночасно ставить їм у приклад віру представників язичницьких народів: віру Наамана, про зцілення якого ми читаємо в сьогоднішньому першому читанні, і віру вдови з Сарепти.

Його земляки це порівняння прийняли за образу: язичниками представники Вибраного народу погорджували, порівнювали їх до собак.  У віру Вибраного народу закралося помилкове бачення, що вони займають виняткову позицію в порядку спасіння лише завдяки своєму кровному походженню від Авраама. Чеснота вірності Авраама у свідомості Вибраного народу відходить на другий план. Не треба робити вже ніяких зусиль: твоя кров, тобто твої предки, вже про це подбали; тобі залишається цим пишатися.

Перше читання відкриває перед нами смирення Наамана. Єлисей говорить йому: аби зцілитися від прокази, він має зануритися в Йордані. Нааман спершу обурюється — мовляв, чи у мене, в моїй батьківщині, мало рік, які насправді більші за Йордан? Проте покірна порада слуги допомагає йому прийняти слово пророка, і він омивається у Йордані.

Подібно і у випадку зі вдовою з Сарепти: вона смиренно слухається пророка Іллю, і той оживляє її сина (див. 1Цар. 3,17нн).

Ісус Христос протиставляє віру представників язичницьких народів невірі своїх земляків, аби ми ясно побачили: наше звання, наші родові корені ще нічого не говорять про нас, ми даремно ними пишаємося. Віра, яка подобається Богові, навпаки, вимагає постави смирення перед обличчям Бога кожного дня. Смирення — це не самоприниження, а прийняття правди про себе, прийняття також своїх слабкостей та обмеженості, особливо у справі власного спасіння. Ми не можемо бути впевненими у своєму спасінні до кінця нашого життя, можемо лише мати надію і довіру до Бога. «Бог бо гордим противиться, а покірливим дає благодать» (1Пт 5,5). Ознакою гордині також є перебування в певній ілюзії стосовно себе і своєї позиції у світі. Земляки Ісуса свою гординю виправдовували своїм станом: вони «діти Авраама». Коли Господь забрав від них це прикриття, їхня гординя відкрила своє справжнє обличчя — злобу, яка провадить до смерті: земляки виводять Ісуса поза село, щоб Його вбити, скинувши зі скелі. Натомість смирення Наамана і вдови з Сарепти принесло їм життя: власне, Нааману, а вдові повернула життя її сина, — бо правдиве смирення завжди принесе нам життя.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: