Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 17 березня
Епізод зцілення глухонімого привертає нашу увагу на великопісному шляху. Справді, ми можемо навіть сказати, що з цим уривком ми стикаємося вже у день власного Хрещення, коли священик робить над нами докладно те саме, що й Ісус зробив над глухонімим. Від самого початку нашого життя, коли ще навіть неможливо почути слова, нам вже було сказано, що слухання Слова є нашим спасінням. Безсумнівно, євангельський епізод, наведений Марком, набирає символічного значення на великопісному шляху, яким ми йдемо, а також у цілому нашому житті.
Ісус перебуває в поганській землі Тиру. Вчинити у цій землі чудо – це показати доступність Євангелія для всіх. До кожного чоловіка чи жінки, хоч би де вони жили і до якої культури належали, може сягнути Боже Слово і торкнутися Його милосердя. Марко говорить про глухонімого — чи, краще, про людину, яка страждає на надзвичайно сильне заїкання (зцілення справді полягає в тому, щоби говорити правильно). Цього чоловіка привели до Христа. Ісус відводить його подалі від юрби, наче підкреслює необхідність особистого, глибокого контакту між Ним і хворим. Справді, чудеса, на відміну від того, у що забобонно вірять, не відбуваються в атмосфері екзальтації чи магії, лише в середовищі глибокої і довірливої дружби з Богом. Чудо стається мовби у два етапи. Передусім, Ісус торкається вух. Треба, щоби людина відкрилася на слухання Божого Слова. А потім, і це другий етап, торкається язика. Ця людина, навчившись слухати, може вже правильно говорити.
Так, існує тісний зв’язок між слуханням слова і здатністю спілкуватися. Хто не слухає, той залишається німим, також у вірі. Це чудо дозволяє нам задуматися над зв’язком між нашими словами та Словом Божим. Часто ми не приділяємо достатньої уваги нашим словам, цінності своїх висловлювань. Тому необхідно передусім слухати Боже Слово, щоби воно очистило й удобрило наші слова, наші вислови, сам наш спосіб висловлюватися. Зцілення глухонімого стає символічним, коли ми повертаємося до своєї звичної праці. Адже воно показує нам, що ми маємо передусім слухати Бога, а вже потім розповідати людям про Його любов.
Зцілення сліпого і німого. Мозаїка у храмі Христа Спасителя, Константинополь
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
