За переказом, поширеним у сирійських християн, при дверях раю душі померлих зустрічає не Апостол Петро, а Добрий Розбійник.
Відкуплений хрестом Ісуса, він першим увійшов у рай, після суперечки з херувимом, який охороняв цей вхід після вигнання Адама. Апокрифічне Євангеліє Никодима, друга частина якого називається «Зішестя Христа у відхлань», говорить про нещасного чоловіка з хрестом на плечах, якого ангел-хранитель поставив праворуч від дверей раю.
В багатьох літургійних текстах Великого тижня Східні Церкви згадують Доброго Розбійника як образ християнина — людини, яка знаходить своє спасіння на хресті Христовому. Візантійська літургія підкреслює зв’язок між розбійником та хрестом: саме хрест приводить розбійника до віри, змушує його стати богословом; саме хрест приводить його на Небеса.
Церкви сирійського обряду зберігають діалог між Херувимом і Добрим Розбійником. Він лунає у Великодню неділю або наступного дня, який зветься «Ангельським понеділком», або ще «Понеділком розбійника». Це ціле літургійне богослужіння, дуже популярне, яке звершують у храмі двоє дияконів за текстом, який походить теоретично з V століття. Його приписують Мару Нарсаю або ще ранішому автору, Єфрему.
Цьому тексту передує хорове виконання деяких псалмів. Потім двоє дияконів, убрані в біле, стають при дверях храму — «дверях до раю»: один з мечем у руці, а другий у проході з невеликим дерев’яним хрестом, схованим у рукаві. Поки хор співає перші сім строф діалогу, диякони йдуть на свої місця. Вони співають інші строфи тексту у формі діалогу. Потім «розбійник» показує «херувимові» хрест, кажучи: «Я приніс тобі хрест як знак. Дивися, він справжній. Не сперечайся». Після цього обоє ідуть у пресвітерій до вівтаря.
Ця літургійна форма донині користується чималою популярністю, а в деяких сирійських церквах в Іраку вона звершується кілька разів протягом року та використовується як заупокійне богослужіння за померлим.
Основою тексту служить Євангельський уривок: «І сказав (один з розбійників): Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство. Сказав Ісус до нього: Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раї»(Лк 23, 42‑43). У перших семи строфах співу відображається суть Христового відкуплення: завдяки Його хресту розбійник — Адам, а в ньому все людство — повертається на Небеса.
В усіх літургіях християнського Сходу Великдень нагадує про славне воскресіння Христа з мертвих та постання Його з гробу, що припускає Його зішестя у царство мертвих, аби вивести з нього Адама та всіх його потомків.
У діалозі також є тісний зв’язок між Едемом і Небесним Царством: місце, звідки був вигнаний Адам, і Царство, яке Христос обіцяв розбійникові на хресті, об’єднуються, і Христос каже: «нині будеш у раї», тобто «сьогодні будеш в Едемі». На перший план виходить спасительний Хрест, як ключ до відкриття Едема. Таким чином, докази, надані Херувимом, пов’язані зі Старим Завітом, тоді як докази Розбійника зроджуються з Нового Завіту на хресті Господа Ісуса.
Для Херувима новоприбулий це тільки розбійник; а розбійник визнає свою провину: «Я був злодієм», але: «Я навернувся і відкуплений». Едем для Херувима — це закрите місце, а для Розбійника воно відкрите Христом. Але є також тема вигнання з раю та повернення до нього через новозавітні образи повернення блудного сина і знайдення загубленої вівці.
На християнському Сході немає розриву між богослов’ям, літургією та духовністю, і літургія в кожній Східній Церкві — це місце, де ця Церква втілює свою віру й живе нею. У святкуванні Великодня сокровенний діалог між Херувимом і Розбійником показує, як Церква зуміло вознести свою віру в серце літургії: в тайні Відкуплення, звершеного Христом через Його хрест.
о. Мануель Нін OSB, Радио Ватикана
Переклад: CREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
