У Польщі сьогодні особливий спомин — восьмі роковини загибелі президентської сім’ї та членів делегації, які летіли у Росію на жалобні урочистості в Катинському лісі.
10 квітня 2010 року у Смоленську внаслідок катастрофи літака Ту-154М загинуло 96 осіб, зокрема президент Польщі Лех Качинський і його дружина Марія, а також останній президент Республіки Польща на вигнанні Ришард Качоровський. Польська делегація летіла, аби взяти участь у пам’ятних заходах до 70‑х роковин Катинського розстрілу.
Серед головних пам’ятних заходів у Варшаві цього дня — відкриття Пам’ятника жертвам Смоленської катастрофи, закладення наріжного каменю на місці, де встановлять пам’ятник президенту Леху Качинському, переклик пам’яті перед Президентським палацом, вечірня хода пам’яті – це головні пункти офіційних урочистих заходів у Варшаві. Жалобні урочистості розпочалися Святою Месою за жертв у храмі Внебовзяття Пресвятої Богородиці, що на Краківському передмісті. Увечері відправлять Святу Месу в соборі Йоана Хрестителя, після якої із Замкової площі вирушить хода пам’яті.
Серед загиблих у той день 10 квітня 2010 року було також чимало священнослужителів.
«Скільки доказів треба надати людям, аби вони нарешті повірили у Боже діяння?» — так мала починатися проповідь, яку єпископ Тадеуш Плоскі збирався виголосити у Катинському лісі. А о. Ришард Румянек, ректор Університету кардинала Стефана Вишинського, виходячи, залишив на столі конверт із написом «Заповіт». Він не боявся літати, але ніби передчував, що ця подорож буде останньою…
— За два дні до вильоту він сказав мені: «Я знаю, що ти багато років працював в авіації. Скажи мені, де сісти, щоб було безпечніше», — згадує про нього професор Ян Тереляк у фільмі його пам’яті.
Отець Броніслав Гостомскі «у Великий Четвер, після Меси Вечері Господньої, перепрошував парафіян за всі помилки, роздратування тощо. Хтось навіть сказав: “чого Бронек так нас перепрошує, ніби прощається”. А в переддень виїзду на катинські урочистості він попросив о. Марка, вікарія своєї парафії, аби той приготував спільну вечерю. (…) По вечері, якоїсь миті, о. Бронек сказав мені: “Якби ми не дружили, мене би тут не було”, і почав перелічувати те, що відбулося в його житті», — розповідає о. БроніславГвязда.
Кожен з них мав власну історію. Кожен з них мав безліч обов’язків, місію та друзів, які допомагали її виконувати. І кожен з них мав причину, аби 10 квітня зійти на борт Ту-154.
Броніслав Гостомскі — капелан президента у вигнанні Ришарда Качоровського, душпастир лондонського осередку Катинських сімей, опікун лондонської Полонії.
Здислав Круль — постулатор беатифікаційного процесу о. Єжи Попєлушки, колишній капелан Варшавської катинської родини, співорганізатор паломництв Йоана Павла ІІ до Польщі.
Анджей Кшиштоф Квасьнік — капелан варшавської поліції, капелан Федерації катинських родин.
Ян Казімєж Осіньскі — підполковник, капелан Польового ординаріату Війська Польського, капелан авіабази у Варшаві, секретар єпископа Тадеуша Плоского.
Адам Пільх — лютеранин, головний капелан польських лютеран в армії, полковник Війська Польського.
Роман Інджейчик — капелан президента Леха Качинського, ректор президентських каплиць.
Тадеуш Стефан Плоскі — польовий єпископ Війська Польського, генерал-лейтенант, капелан Бюро урядової охорони, національний капелан фронтовиків.
Ришард Румянек — ректор УКСВ, професор теологічних наук.
Юзеф Йонєц — чернець ордену піярів, неурядовий діяч, голова товариства «Парафіяда».
Мирон Ходаковський — польський православний архиєпископ, бригадний генерал, православний ординарій Війська Польського.
Хода пам’яті жертв Смоленської трагедії, Краків. Фото: Gazeta Prawna
За всіх загиблих та їхніх близьких сьогодні увечері, о 18.00, буде відправлено Святу Месу в Луцьку, в катедрі свв. Апостолів Петра і Павла. Спомин охопить як загиблих в авіакатастрофі, так і поляків, убитих у Катині в 1940 році. На це богослужіння запросив Генеральний консул РП у Луцьку Вєслав Мазура.
Варто зазначити, що остов розбитого літака росіяни так і не повернули полякам, а в надісланих для похорону трунах були рештки порізнених тіл.
За матеріалами: Aleteia, Monitor Wołyński, Польське Радіо
фінансово.
Щиро дякуємо!
