Поради

Отець Піо відповідає на 7 «мамських» клопотів

14 Квітня 2018, 11:45 5877

Дорога мамо, шукай протиотрути на те, що хоче отруїти твоє серце, аби відібрати в тебе радість буття мамою!

Мами це цікаві люди. Вони сповнені суперечностей, краси, героїзму, емпатії. Однак сумніви товчуться нам по голові разом зі страхом, заклопотаністю, змученістю, неспокоєм, нетерпеливістю, інколи — безнадією.

Питання про те, чи я взагалі люблю свою дитину, чи могла щось зробити краще — зовсім не така рідкість. Цим разом протиотрутою від цього всього нехай нам буде духовне підкріплення з листів Отця Піо до його духовних дочок.

Ось «мамські» проблеми й рецепти від них, авторства св. Падре Піо!

 

1.Упадок сил, докори сумління, почуття провини

Твоя дитина підходить до тебе, а ти — часто сама не знаючи чому — відповідаєш наїжачено. Потім ходиш із докорами сумління і думкою: «Я погана мати».

«Не втрачай рівноваги через свої падіння; підводься до життя зі ще більшою довірою і в ще глибшій покорі. Втрата рівноваги і терпеливості до падінь — це шедевр Ворога, вручення йому зброї та визнання себе переможеним. Тому ніколи не знеохочуйся, бо ж благодать Господня завжди чуває над тобою і поспішить тобі з допомогою».

 

2.Брак терпеливості

І знову! Бійка дітей вивела мене з рівноваги. Я наговорила забагато, надто гучно, не тим голосом — хіба не трапляється так, що інколи терпець уривається?

«Не дивуйся вибухам нетерпеливості, які з тобою стаються, бо ти несеш за них провину лише тоді, коли вони свідомі й добровільні, тобто якби були умисними і ти не стримувалася, щоби зберегти спокій».

 

3.Їсти чи не їсти, або «Як я виглядаю?»

Дивишся у дзеркало — і… думаєш, що зовсім не бажаєш так виглядати. Може, проблема полягає у схильності до смачненького (про це пише о. Піо). А може, ти просто не маєш стільки часу (і любові) до себе, щоб нормально їсти?

«Коли встаєш з-за столу, насамперед завжди подякуй Господові як належить. Чинячи так, ми не мусимо нічого боятися зі сторони клятої обжерливості. Під час їжі не розглядайся за вишуканими стравами, знаючи, що для заспокоєння голоду треба небагато. Не їж більше, ніж це потрібно, і в усьому старайся зберегти поміркованість; їж радше менше, ніж більше. Я не хочу цим сказати, що ти маєш вставати з‑за столу голодна — ні, не такий мій намір. В усьому належить зберігати розсудливість, яка становить правило всіх людських учинків».

 

4.Перфекціонізм: «Я могла зробити це краще!»

Хіба не спиняє тебе інколи думка про те, що ти могла би щось зробити краще, а в голові крутяться сценарії, як саме краще це могло би виглядати?

«Якщо ми непокоїмося через те, що не виконали справу так добре, як хотіли на початку, то це не вираження покори; це очевидний знак, що досконалість свого вчинку душа не поставила в залежність від допомоги Божої, але надмірно покладалася на власні сили».

«Старайтеся, мої доньки, якнайкраще і без надмірного неспокою робити те, що маєте за обов’язок і бажаєте робити; виконуйте це точно. Коли, однак, закінчите, то вже про це не думайте; думайте радше про те, що далі маєте обов’язок або хочете робити, або що вже робите. У простоті серця ходіть дорогами Господа і не тривожтеся в дусі. Ви маєте ненавидіти свої вади, однак ця ненависть не має бути надокучлива і нервова, але сповнена спокою».

 

5.Клопоти буденності

А чи я за 123 роки матиму що їсти? — вочевидь це перебільшення, але інколи наша заклопотаність насправді буває курйозною.

«Відваги, моя добра донечко, не переймайся без причини; Твій Учитель постійно з тобою, ти ніколи не відлучена від Нього. Це правда, це єдина істина. Чого ти побоюєшся? Над чим убиваєшся? Відваги».

 

6.Безглуздість. «Мені поперек горла те, що я роблю»

Знову пелюшки. Соте прання з початку місяця, а ще тільки 12‑й день із 30. І знову він заляпався за сніданком. Перевдягати його третій раз за ранок?…

«В усіх своїх заняттях пам’ятай про присутність Божу. Перш ніж забратися до якоїсь праці, перш ніж розпочати будь-яку діяльність, насамперед піднеси свої думки до Бога і в святому намірі Йому пожертвуй завдання, яке стоїть перед тобою».

 

7.Чи я взагалі люблю цю дитину???

Ніби ірраціональне питання, але кожна мати принаймні раз себе про це запитує. В її уяві любов виглядає інакше, а в дійсності часто віддаляється від цього образу. Падре Піо пише про це стосовно Бога, але подібним чином справи виглядають і з дитиною, яку тулиш до грудей.

«Утішся, повторюю, утішся, бо доки боїшся, що не любиш Бога, — це означає, що ти вже Його любиш і нічим не ображаєш».

На завершення: «Будь стійкою в кожній ситуації, в якій Ісус хоче тебе поставити».

Переклад CREDO за: Марлена Бессман-Паливода, Aleteia

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Падре Піо

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: