Поради

4 речі, які слід пам’ятати, коли йдеш на реколекції

23 Квітня 2018, 15:43 1126

Реальність — криклива, рівень емоційно задушливого пилу вже давно перевищив здорові ліміти, які описують, що таке неагресивне спілкування.

Чи існує в такому світі місце для Бога, який теж хоче спілкуватися? Це підступне запитання, оскільки передбачає, що ми маємо дати Богу трохи місця — як ніби Він, Предвічний, не міг би обійтися без нас. Тим часом наше завдання полягає не в тому, щоби робити місце для Бога, а в тому, щоби знайти Його — Того, хто в крикливому світі говорить пошепки. І тому сьогодні, як ніколи, ми потребуємо реколекцій у тиші!

Люди поділяються на дві категорії. На тих, хто ніколи не чув про реколекції в тиші, і для них така пропозиція приваблива так само, як носити білі шкарпетки з сандалями; і тих, хто вже ризикнув і тепер вважає, що це єдиний розумний спосіб інвестицій у відпустку. До якої категорії належите ви?

 

1.Тиша

Предмет тиші дуже чутливий. Деякі кажуть: «Але ж я такий балакун», «Це неможливо для мене, я не можу жити без музики!» тощо. Такі сумніви народжуються у тих, хто, напевно, ніколи не відчував тиші й не може уявити себе мовчазним. Чи це справжня трудність? Швидше, гіпотетична. На щастя, вона зникає у таких людей після першого дня реколекцій.

Ще одна проблема мовчання — сприйняти його серйозно. Адже йдеться не лише про те, щоби не розмовляти. Тиша повинна наповнювати нас, бути нашим диханням, вона має визначити, на що ми дивимося і про що думаємо. Так, аби ніщо не вибивало нас із реколекційного ритму.

Погодитися на мовчання — це погодитися також із тим, що нічого поганого немає в тому, що у мене з ним проблема. Іноді люди переконані, що в реколекції «вскакують». Люди вимагають від себе великих здібностей до мовчання і зосередження… тоді як із мовчанням, а точніше, з розсіянням, бореться кожен, навіть якщо має на рахунку багато серій реколекційного зосередження.

Проте існують і ситуації, коли мовчання насправді пригнічує. Я тут думаю про проблеми людей під час або одразу після психіатричного чи психологічного лікування. Буває, що фармакологічна терапія, яка дозволяє людям задовільно функціонувати, працювати, виховувати дітей, може виявитися недостатньою, щоби допомогти людині увійти в метод реколекцій у мовчанні. Тиша сприяє більшій зосередженості людини на тому, що в неї всередині, а отже, різні почуття та емоції мають помножену силу.

Між тим, завдання ліків — придушення таких переживань. Чи їхати тоді на реколекції? Краще проконсультуватися з лікарем. І якщо він вважатиме, що ця форма молитви на цей момент протипоказана — слід пам’ятати про те, що Бог має свої способи, аби розповісти нам про свою любов.

 

2.Сильне життєве переживання

Колись на реколекціях разом зі мною була дівчина, головним моментом відволікання якої був її хлопець. Вони звикли до щоденних, тривалих розмов. Якось вона піддалася спокусі й увімкнула телефон. Виявилося, що серед багатьох СМС було й таке, в якому хлопець повідомляв про розрив стосунків із нею. Таке сильне переживання вже не дозволило їй повернутися до реколекційного ритму.

Іноді люди приїжджають на реколекції відразу після розірвання заручин, смерті когось із родини або безпосередньо перед важливими життєвими подіями. Чи це робить неможливим входження в мовчання? Не обов’язково — хоча навряд чи допомагає. Для деяких реколекції — це відпочинок, момент перепочинку, а для інших — лише наростання напруженості. Мабуть, варто подумати, чи не краще буде трохи зачекати, щоб емоційно охолонути перед виїздом на дні зосередження.

 

3.Проблеми з вірою

Деякі люди вважають, що вони зможуть поїхати на реколекції лише тоді, коли впораються з різними сумнівами щодо віри. Вони зосереджуються на багатьох теоретичних заковиках: як довести, що Бог існує; як зрозуміти догми; чи Марія насправді була незайманою… «Вірити» означає взяти на себе труд дедалі більше «вірити в Бога». А потім, віра стосується насамперед взаємин із Богом, діалогу. Отже, якщо ми знаходимо в собі недовіру, то адресатом наших запитань має бути саме Бог. Чи є краще місце для розмови з Ним, ніж реколекції в тиші?

А що, як людина живе в якійсь невпорядкованості? Розлучився, зараз живе з іншою жінкою, або в цивільному шлюбі. Чи зможе він стати на реколекційну дорогу? Тут треба підходити індивідуально. Звісно, реколекції не закриті для таких людей — принаймні, Фундамент «Духовних вправ», тобто вступний етап, який впроваджує в медитативну молитву. Якщо шлях людини — Христос, який постійно кличе до навернення, то трансформація не може відбуватися відірвано від досвіду Божої любові, а саме це — головна тема Фундаменту «Духовних вправ» св. Ігнатія Лойоли. Проте наступний етап уже має певні труднощі. Один з його основних елементів — генеральна сповідь, а в ситуації нерегулярних стосунків із нею можуть бути проблеми.

 

4.Що взяти з собою?

Коли будете готуватися до виїзду на реколекції в тиші, не забудьте всю свою буденність запакувати… у велике прагнення. Тому що воно має силу нести вас. Це прагнення або, точніше, Боже бажання, стане вашою силою, коли ви будете боротися з розсіянням на молитві, або коли будете роздумувати, чи варто бути щирим із духовним керівником.

Не забудьте також взяти своє свідоме рішення. Багато хто ніколи не входив у реколекції, оскільки переступав їх поріг лише однією ногою. Такі люди примусили себе, поїхали за компанію або тому, що це модно. Їм забракло рішення скористатися шансом.

Але ніколи, ніколи не забувайте взяти з собою хороші окуляри. Вони дозволять вам зрозуміти, скільки Бог робить у вашому серці. Як сильно хоче притулити до свого серця, як прагне зробити його подібним до свого. Все, що вам потрібно зробити, — це дозволити Йому це.

***

В Україні ігнаціанські реколекції в тиші проводять отці-єзуїти. Це особливий знак єзуїтської харизми. Реколекції відбуваються в реколекційному домі бл. Йоана Бейзима в Хмельницькому на Гречанах.

Переклад CREDO за матеріалами: Павел Ковальський SJ, Deon

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: