В історії людини постійно траплятимуться випадки «спротиву Святому Духові», неприйняття новизни чи змін.
Проповідуючи під час Святої Меси в каплиці Дому св. Марти у вівторок, 24 квітня 2018 р., Папа Франциск зупинився на різних прикладах поведінки людини перед лицем Господньої новизни, адже Бог «завжди виходить нам назустріч із чимось новим» та «оригінальним», повідомляє Радіо Ватикану.
В Євангелії від Йоана чітко проглядається замкненість законовчителів, яка перетворюється у закам’янілість. Ці люди були здатними ставити в центрі лише самих себе і були байдужими до діла Святого Духа, нечутливими до новизни. Святіший Отець особливо підкреслив їхню нездатність «розрізняти знаки часу», те, що вони були невільниками слів та ідей:
«Вони постійно повертаються до того самого запитання, нездатні вийти з цього закритого світу, перебуваючи в полоні ідей. Вони отримали Закон, що був життям, але вони “дистилювали” його, перетворили в ідеологію та обертаються навколо цього, нездатні вийти, вважаючи будь-яку новизну загрозою».
Цілком іншим має бути характер Божих дітей, які хоч і поводяться на початку, можливо, стримано, але залишаються вільними та здатними поставити в центрі Святого Духа. Приклад перших учнів, описаний у Діяннях Апостолів, підкреслює їхню слухняність та спроможність сіяти Боже слово також і поза звичними схемами, описаними словами «завжди робилося саме так». Вони, за словами проповідника, були «слухняні Святому Духові», щоби вносити «промовисті зміни», бо «в центрі був Святий Дух, а не Закон».
«Первісна Церква була Церквою, що перебуває в русі, Церквою, яка виходила за межі себе самої. Це була не закрита групка вибраних, а місійна Церква, — наголосив Папа. — Більше того, рівновага Церкви, так би мовити, перебуває саме в її мобільності, в слухняності Святому Духові. Хтось був сказав, що рівновага Церкви подібна до рівноваги велосипеда: коли він перебуває в русі, то тримається, але коли його зупинити — падає».
Замкненість і відкритість — це два протиставні полюси, що описують можливу реакцію людини на подих Святого Духа. І це друге наставлення, за словами Святішого Отця, притаманне справжнім учням та апостолам. Початковий спротив, водночас, — це не лише притаманна людині реакція, але й «забезпечення, щоб не дати себе обманути, і щоби потім, завдяки молитві й розпізнаванню, знаходити правильний шлях».
«Нехай же Господь дасть нам благодать уміти протистояти тому, чому ми повинні протистояти: тому, що походить від лукавого та відбирає у нас свободу, і вміти відкриватися на новизну — але тільки на ту, що походить від Бога, є проявом сили Святого Духа. Нехай Він дасть нам благодать розрізняти знаки часу, щоби приймати ті рішення, які слід у відповідний момент прийняти», — побажав Папа.