У вівторок, 24 квітня 2018 р., суддя остаточно відкинув прохання батьків про дозвіл перевезти Альфі Еванса до Рима. Як вчора повідомлялося, Том і Кейт Еванс втратили правову можливість врятувати свого сина за межами Великобританії.
У сучасному світі лікарі та сім’я дедалі частіше стикаються з дилемою: чи форма лікування і життєзабезпечення конкретної людини як і раніше служить її користі, чи є формою так званої «нав’язливої терапії», яка продовжує непотрібні страждання і не дозволяє невиліковно хворому спокійно перейти від цього світу до вічності.
Чи агресивна терапія — це евтаназія?
Агресивна терапія (польський термін: uporczywa), коротко кажучи, це невиправдана терапія, яка не служить загальноприйнятому благу пацієнта, а штучно продовжує процес його неминучого вмирання. Це посилює страждання, не приносячи бажаного ефекту. Більше того, часто це становить вираження заперечення натуральної природи смерті та спроби обманути пацієнта в термінальній стадії та його сім’ю через медичні втручання, заздалегідь приречені на провал.
Людина не зобов’язана проходити таку «терапію», а лікар не зобов’язаний її застосовувати. Як каже Конгрегація віровчення в документі «Iura et bona» (1980): в разі загрози смерті, якої жодним чином неможливо уникнути шляхом використання наявних ресурсів, дозволено по совісті прийняти намір відмовитися від лікування, яке може принести тільки невизначене і болісне продовження життя, не перериваючи звичайного догляду, який у таких випадках повинен бути забезпечений пацієнту.
Це не привід для лікаря відчувати занепокоєння через те, що він нібито відмовився допомагати комусь у небезпеці.
То що ж таке тоді евтаназія?
Що таке евтаназія і чим вона відрізняється від відмови від агресивної терапії? Евтаназія — це дія або бездіяльність, яка сама по собі або в намірі призводить до смерті помираючого, який перебуває в стані нестерпного страждання, глибокої інвалідності або несвідомості, викликаної, наприклад, механічною травмою голови або гіпоксії мозку.
При евтаназії не приймається природна смерть, а провокується смерть прискорена.
У цьому різниця
Важливим є намір лікаря або пацієнта: бажання, безпосередньо спрямоване на смерть. Така акція морально неприйнятна і становить серйозне порушення проти життя. Це також заперечення одного з основних принципів медичної етики, в якому говориться: «Я нікому, навіть на вимогу, не дам смертоносної отрути і нікому цього не пораджу».
Лікар у жодному разі не може стати по стороні смерті; якщо він це зробить, то негайно втратить вотум громадської довіри.
фінансово.
Щиро дякуємо!
