Хоча описані тут проблеми стосуються не лише католиків, — але ми, віруючі, більше схильні до них.
Варто звернути на них увагу і обговорити з нашими коханими підхід до цих питань.
1.Подружня інтимність — чи достатньо ми її цінуємо?
Очевидно, не завжди. Ми ніби знаємо, як це важливо, та все ж постійно стикаємося з думкою, що секс — це щось нечисте, аморальне. Ще гірше: дозволений лише для продовження роду, інакше це гріх або непристойність!
Більшої помилки немає. Секс у шлюбі потрібен, він становить його невід’ємну частину і він не грішний — він божественний! Для тих, хто сумнівається, ми рекомендуємо книжки отця Ксаверія Кнотца.
2.Чи знаєте ви свої потреби і чи вмієте про них повідомити?
Релігійне виховання іноді зводиться до виховання «бути ввічливим». Не можна гніватися, сваритися, всіх треба любити. Вже дорослими за такою схемою ми приховуємо «погані» емоції та бажання.
Ми сподіваємось, що партнер здогадається. Або взагалі ні на що не розраховуємо, бо перебуваємо в помилковому переконанні, що всі свої потреби, мрії та плани маємо пожертвувати заради коханої людини. Люби свого ближнього, як самого себе, — не менше, але й не більше.
3.Ви очікуєте, що хтось вирішить ваші проблеми за вас?
«Залишимо це Богові», «Нехай станеться Його воля». Ніби так, припущення правильне; але іноді за допомогою цих благочестивих висловлювань ми просто «умиваємо руки». Ми забуваємо, що Бог саме ними, нашими руками, хоче послуговуватися. Уникаємо відповідальності за власне життя, відкладаючи важкі рішення про зміну місця роботи, кредити, життя окремо від батьків тощо.
Нехай хтось інший вирішить наші проблеми: може, батьки або сам Бог. Ми навіть можемо молитися за це, але дуже боїмося ще й ризикнути діяти.
4.«Якось буде»
Ми розраховуємо на лот щастя, на пільговий життєвий тариф для віруючих, і нас дивують труднощі й проблеми. Трохи наївно ми входимо в магічне мислення, в якому Бог — це такий собі автомат із напоями, в який ви кидаєте монету і виймаєте банку. Візьмеш церковний шлюб — і це дасть тобі довге й щасливе життя. Якось воно буде, адже ми віруючі, тож із нами нічого поганого не станеться. Так, як християни, ми маємо жити надією, але звернімо увагу:
«Ми хвалимося і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість, терпеливість — досвід, а досвід — надію» (Рим 5,3б-4).
А ми підходимо з іншого боку: маємо надію, що жоден утиск нас не спіткає!
5.Ігнорування фінансових питань
Взагалі, щодо питання грошей у релігії трохи існує табу. Якщо воно й обговорюється, то найчастіше в контексті історії про багатого юнака та вушко голки. Однак заклик до убогості — це не те ж саме, що заклик до бідності. Фінансові питання важливі, відповідальність за утримання сім’ї — це вам не абищо.
Будь-яка невизначеність, інший підхід до фінансів може дуже нас розділити. Як безвідповідальне марнотратне витрачання грошей в ім’я неприв’язаності до них, так і надмірна ощадливість у страху, який не дає розумно їх використовувати, — нездорові позиції. Не варто відкидати цю проблему через те, що нібито «це така буденна справа, яка не заслуговує на увагу».
Неправильний образ Бога, помилкова прив’язаність до релігійних засад, наші невдачі — все це Бог здатний пропрацювати з нами, вирівняти і перевиховати нас заново, якщо ми будемо з Ним у стосунках. Тому найкраще самому запитати у Нього, що Він думає про це.
фінансово.
Щиро дякуємо!
