Хто ж Він такий?

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 4 травня

Хто ж ти такий? Це питання Ісус чув дуже часто. Цікавився ним Ірод: Хто ж це такий, що я про нього таке чую? (Лк 9, 9). Фарисеї висловлювали обурення: Хто це такий, що й гріхи відпускає?(Лк 7, 49). Апостоли дивувалися: Хто це такий, що вітрам і воді повеліває, і вони слухають його? (Лк 8, 25). І коли Він увійшов у Єрусалим, заметушилося все місто, питаючи: “Хто це такий?” (Мт 21, 10).

Ірод чув про Ісуса і вістку про Нього поєднав зі своїми докорами сумління через страту Йоана Хрестителя. Він хотів стати свідком чудес. Згодом його бажання здійснилося, коли Христа схопили і привели до нього на суд. Ірод прямо спитав Ісуса про те, хто Він є, але прямої відповіді так і не отримав.

Фарисеї здебільшого ставили запитання, але не чекали відповіді. Вони самі робили висновки і не цікавилися правдивістю власних суджень. Що відповідав фарисеям Ісус? Він також ставив їм різноманітні запитання, розповідав притчі, спонукав думати і шукати.

Апостоли — люди інтуїції, вони спочатку пішли за Ісусом-учителем, а потім крок за кроком відкривали у Ньому Христа, Сина Бога живого (Мт 16, 16).

Жителі Єрусалима вітали Ісуса як царя і Месію та водночас запитували з цікавістю: Хто це такий? Цей інтерес був поверховим і побіжним, бо вже за декілька днів ці ж люди кричали той страшний вирок: Нехай буде розіп’ятий! (Мт 27, 22).

Як і в часи земного життя Ісуса, так і зараз: можуть бути різні інтонації в цьому запитанні. Хто ж Він такий — Ісус із Назарета? Хто Він, той, кого називаємо своїм Богом? Ким Він є для нас? Чи ми хочемо почути правдиву відповідь?

У сьогоднішньому євангельському уривку Ісус застерігає: коли не увіруєте, що Я — Сущий, помрете у гріхах ваших. Сущий, іншими словами «Той, Хто є», Ягве, — так називав себе Господь у Старому Завіті. Бог Живий, присутній у нашому теперішньому часі, хоче, щоб саме так ми бачили і сприймали Його. Він не є Богом минулого, історичним персонажем, а дійсною живою особою. Чи віримо ми у такого Бога?