Біблійні роздуми

Любов Ісуса і любов Отця

05 Травня 2018, 18:58 3869 о. Кирило Лесько

Роздуми над Словом Божим на VI Великодню неділю, рік Б

Як Мене Отець полюбив, так Я вас полюбив. Перебувайте у Моїй любові!

Часто маю справу з незрілістю людської віри, адже мотив, чому ми стараємося не згрішити чи йдемо до сповіді після того, як скоїли гріх,найчастіше один: це страх. Ми просто боїмося втратити вічне щастя. Проте для повноцінного життя цієї мотивації людині замало. Ми створені до любові. Ми потребуємо відчути, що нас люблять не за те, які ми хороші та добрі, а просто за те, що ми є. Ми тужимо за цією любов’ю, і водночас саме так хочемо любити інших. Життя швидко нас вчить, що тебе любитимуть лише тоді, коли щось від тебе зможуть взяти: почуття безпеки, користь, естетичне задоволення тощо. Любити тебе просто за те, що ти є, існуєш, — це вже занадто.

Але в Ісусі Христі ми зустрічаємося саме з цією любов’ю: Він нас любить справді ні за що. І часом ми потребуємо цілого життя, аби врешті увірувати, що Ісус нас любить саме так: чистою, безкорисливою любов’ю.

Ісус порівнює свою любов до нас із любов’ю Його Отця до Нього.

Та хоча порівнювати людську любов до любові Божої не зовсім правильно, проте коли ми подивимося, як матір любить свою дитину, як переживає за неї, як болить її серце, коли з дитиною, щось не так, то ми якоюсь мірою бачимо відблиск саме тієї любові Отця до Сина.

І ось тепер Ісус нам каже, що Він любить нас так само, як Отець Його полюбив! Тобто це любов, що турбується про нас, як про своїх дітей.

А далі Ісус закликає нас, щоб ми один до одного проявляли подібну любов: «Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного».

Цікавим є те, що ми неспроможні щиро любити наших братів і сестер у вірі, щиро не можемо любити інших людей, поки не усвідомимо і не приймемо любові Ісуса Христа до нас. Бо ми вчимося любити, приймаючи цю любов від Ісуса.

Коли в нас замало сил, чи моральних, чи емоційних, чи фізичних, щоб любити, — маємо наново зануритися в любов Ісуса: чи приймаючи Його любов у молитві, чи в таїнстві Покаяння, чи в Святому Причасті, чи в адорації Пресвятих Дарів. Один французький священик, який займався євангелізацією злочинної молоді у Франції, був їхнім приятелем і товаришем, проводив і з ними багато часу в різних районах Парижа, — раз на тиждень обов’язково віддалявся на молитву в самотності, перед Пресвятими Дарами. Він стверджував, що без цього відпочинку з Богом не зможе продовжувати своє служіння. Також в одній зі своїх книжок він заохочував, щоб християни ставали «дилерами любові». Звуть цього 82‑річного священика Ґі Жильбер.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity