Християнське життя — це життя з Христом у Його Церкві

Хрещення відчиняє нам двері до життя воскресіння, а не до світського життя, тобто до того, щоб жити по-Ісусовому.

Свою катехизу з нагоди загальної аудієнції у середу, 9 травня 2018 р., Франциск присвятив «священній купелі з призиванням Пресвятої Трійці, тобто центральному обрядові Хрещення». Він розпочав своє повчання словами святого Павла: «Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть Його хрестилися? Ми поховані з ним через хрещення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям», пише Радіо Ватикану.

Смерть «старої людини» і відродження «нової»

«Хрещальна купіль — це місце, де ми звершуємо Пасху разом із Христом! Відбувається поховання старої людини з її обманними пристрастями, щоб народилося нове створіння; воістину, старі речі проминули й настали нові», — сказав Папа, цитуючи повчання святого Кирила Єрусалимського для новоохрещених: «В той же час ви померли й народилися; та сама спасенна хвиля стала для вас могилою і матір’ю».

Як зауважив Наступник святого Петра, образи гробу й материнського лона стосовно хрещальної купелі — дуже промовисті, вони пояснюють «велич того, що відбувається через прості жести Хрещення». І подібно до того, як наші батьки «породили нас до земного життя», так і Церква «у Хрещенні відродила нас до життя вічного».

«Ти — моя улюблена дитина»

«Ми стали синами й доньками Бога у Його Сині Ісусі. Й також над кожним із нас, відродженим із води й Святого Духа, Небесний Отець із безмежною любов’ю розливає свій голос, що каже: “Ти — моя улюблена дитина”. Цей батьківський голос — нечутний для вуха, але лункий у серці того, хто вірує, — супроводжує нас протягом усього життя, ніколи нас не залишаючи», — сказав Папа. Небесний Отець протягом усього нашого життя повторює нам: «Ти мій син улюблений, моя улюблена донька». Бо Він «насправді нас любить і ніколи не залишає».

Бог ніколи не зрікається своїх дітей

Як зауважив далі Святіший Отець, відроджені як Божі діти, «ми залишаємося такими назавжди». Хрещення не повторюється, бо викарбовує «незатерту духовну печать». Катехизм навчає, що «цю печать не може скасувати жоден гріх»; однак, «гріх стає на заваді тому, щоб Хрещення принесло плоди спасіння».

Хтось може запитати: а якщо людина стає розбійником, убиває інших людей, чинить несправедливість? Чи ця «печать» зникає? «Ні!» — відповідає Папа. Ця Божа дитина поводиться так собі на сором, але «не перестає бути Божою дитиною». Хоч вона виступає проти Бога, то «Бог ніколи не зрікається своїх дітей». Єпископ Рима закликав присутніх кілька разів спільно повторити ці слова: «Бог ніколи не зрікається своїх дітей».

Уподібнюватися до Христа

«Поєднані з Христом через Хрещення, охрещені, отже, уподібнюються до Нього, первородного серед багатьох братів. Через дію Святого Духа Хрещення очищає, освячує, виправдовує, аби сформувати з багатьох одне тіло в Христі», — вів далі Папа, цитуючи різні уривки з Послань святого Павла й зазначаючи, що вираженням цього всього є помазання єлеєм хризма — одним із трьох освячених у Великий Четвер єлеїв.

Підсумовуючи, Святіший Отець зазначив: вся суть християнського покликання полягає в тому, щоб «жити в єдності з Христом у святій Церкві, як учасники того самого посвячення, щоб виконувати ту саму місію в цьому світі, приносячи плоди, що тривають назавжди». Адже, «натхнений Святим Духом», увесь Божий люд бере участь у Христових служіннях «Священика, Царя та Пророка», як відповідальний «за місію та служіння, які з цього випливають». А що означає «брати участь у царському й пророчому священстві» Христа? Це означає зробити своє життя «приємною Богові жертвою», даючи Йому свідчення «через життя віри та милосердної любові».