«Католицька церква в Болгарії серйозно стурбована проектом закону про релігії, який поставив би католицьку громаду в дуже складну ситуацію», — сказав єпископ Хрісто Пройков, голова місцевої Конференції єпископів.
Проект передбачає державне фінансування конфесій, але лише тих, чия кількість вірних перевищує 1% мешканців країни. Згідно проекту закону вони отримають 5 євро за кожного вірного. У той же час іноземне фінансування релігії буде заборонено, за винятком випадків, коли установа щодо справ конфесій надасть попередню згоду.
«Це створює поділ між релігіями, присутніми в Болгарії протягом багатьох століть», — пояснив єпископ Пройков в інтерв’ю італійському агентству SIR. Він підкреслив, що державні субсидії стосувалися б лише православних та мусульман. Перші складають 60% населення, останні — 8%. Католики складають лише 0,66%, а протестанти — 0,87%. Вони не тільки не отримають державного фінансування, але й будуть обмежені в можливості фінансування з-за кордону.
«Держава завжди намагалася бути толерантною до релігійних меншин, сприяючи взаємній повазі. Ця толерантність буде серйозно підірвана, якщо законопроект не буде змінений»,— вважає єпископ Пройков, Апостольський ієрарх Софії для католиків візантійсько-слов’янського обряду.
Він зазначив, що в проекті закладено багато суперечливих моментів, які не враховують специфіку окремих конфесій.
За словами ініціаторів проекту з правлячої партії ГЕРБ (Громадяни за європейський розвиток Болгарії), мета нових правил — це «уникнути втручання зарубіжних країн, установ і окремих осіб у діяльність конфесій, спрямованих проти національної безпеки». Особливо це стосується радикального ісламу, який шукає плацдармів у деяких регіонах Болгарії.
Ці положення однак «матимуть великий вплив на діяльність Католицької Церкви», священиками якої зможуть бути лише громадяни Болгарії, а іноземці зможуть виконувати священицьке служіння тільки за згодою управління у справах релігій. Тим часом іноземці складають більшість католицьких священиків у Болгарії. «Отже, якщо священик приїде у відпустку або з візитом до Болгарії, то повинен буде отримати дозвіл, щоби відправити Месу», — зазначив єпископ Пройков.
Ще один спірний момент — це академічні звання священиків, яким, згідно з проектом, доведеться вчитися в Болгарії, або їхні звання, отримані закордоном, мають бути визнані владою. Тим часом, всі болгарські священики навчалися за кордоном, оскільки в країні немає католицьких духовних семінарій.
Голова Єпископату Болгарії сподівається, що «під час роботи в парламенті буде прийнято до уваги позицію Католицької Церкви, щоби законопроект не поширювався на її діяльність». Водночас він нагадав, що католики присутні в Болгарії протягом століть, і про це свідчить значна благодійна допомога.
фінансово.
Щиро дякуємо!
