Свідчення

Як святий Антоній діє в моєму житті

13 Червня 2018, 15:26 4361
св. Антоній

Святий Антоній… не знаю, що вибрати, але для підтримки безутішних батьків оповім історію, яка сталася зі мною. Наперекір рокам існує міцний зв’язок між її героями, а пояснити його може тільки… святий Антоній.

Якось я вибралася зі своєю хворою дитиною на море. Але оскільки я самотня мати, мусила взяти з собою ще три «дрібнички». Подорож залізницею була доброю, приємною, можна було спокійно поміняти памперси й навіть спостерігати за сплячими дітьми. До якогось моменту. Провідник, що прийшов перевірити квитки, якось дивно на мене дивився, і я на якусь мить заснула. А  коли прокинулася — не було ані сумки, ані документів. Ніхто, окрім нього, не знав, де я сховала сумку, бо коли виходив із купе, ще раз поглянув на неї, а сумка була прикрита дитячими рушниками й памперсами.

Це був жахливий шок! У самих шкарпетках я вибігла в коридор, але злодіїв і сліду вже не було. Тобто перспектива двох тижнів без грошей і документів! Я не знаю, чому я відчинила двері вагона й намагалася вискочити на ходу. Була не при собі. Впіймав мене один чоловік, який стояв біля туалету і старався щось мені пояснити. Від холодного нічного повітря я опритомніла і повернулася в купе. Діти прокинулися, стали плакати, і, врешті чотирирічна донька пригадала, що серед олівців, які ми взяли з собою, щоби не нудилася, вона сховала 50 злотих. У купе і в коридорі люди заворушилися, але ніхто не простягнув навіть 20 злотих, щоби допомогти нам, а поради від пасажирів краще не цитувати. Нарешті прийшов провідник і приніс мою сумку, яку перед тим обчистив у туалеті, а інший у цей час стояв на варті. На жаль, усе це я зрозуміла занадто пізно.

Я подякувала Богу за те, що крадії не викинули документів. Вони завжди викидають порожню сумку, а у мене там було підтвердження для реабілітації дочки. Звісно, я кинулася про допомогу до св. Антонія, і якимось чином тих 50 злотих вистачило на цілу поїздку.

Можливо, це не надзвичайна подія, але.

Кілька років по тому моя дочка записалася до самаритянської спільноти, чиє завдання полягає у допомозі іншим. А обсяг допомоги був величезний. Дочка уперто наполягала, що поїде на другий кінець Польщі, аби завезти в’язням випічку на Різдво. Ми зібрали великий пакунок, і я вирішила, що вона не поїде сама, а тільки зі мною та з сестрою. Подорож була довгою, та колись-таки мала закінчитися, і ми, зрештою, дісталися до місця. Вибраних в’язнів покликали до кімнати побачень, і я ледь не зомліла, коли побачила злодія, що стояв «на стрьомі» в тому потягу на Колобжег.

Але не подала вигляду, що впізнала його. Ми обмінялися адресами і стали листуватися. Звісно, час від часу були побачення у в’язниці, й на одному з них я довідалася, як діяла шайка злодіїв у змові з провідником. Наш підопічний став також багато розповідати про себе: безбатченко, шестеро хлопців у сім’ї, брати не терпіли молодшого брата і мати просто втратила контроль над своїми синами. Порятунком виявилася шайка злодіїв, у якій наш знайомий знайшов не тільки визнання, але й чималий дохід, що дозволяв розкішно жити

Ми писали одне одному досить часто. Точніше, я писала, бо діти ще були замалі, посилала йому різна книжки й журнали, зокрема, «Любіть одне одного». В’язні буквально проковтнули ці книжки. Незабаром я дізналася, що не тільки камера, а весь коридор мав що читати. Я їм сказала, щоби просили св. Антонія знайти для них щось підходяще у житті. І це сталося! Одна жінка, яка побачила їхню адресу в газеті, почала листуватися з нашим знайомим; швидко, тільки їй відомим чином, влаштувала звільнення свого милого і… вийшла за нього заміж! Звісно, вони переїхали в інше місце, аби ніхто не заглядав у його минуле, мають двох прекрасних дітей, а я переконалася, як св. Антоній ловить перлини, що загубилися в житті. Освічена наречена (два факультети) викликала сильну заздрість братів молодого, і родинні зв’язки відтоді діють без нарікань. А його мама? Вона теж зрозуміла, що дитина — це не річ, її не можна кидати на глибину.

А як зі мною? Я стала названою мамою, є дзвінки, гарні листи, майстерні подарунки, зроблені нашим другом, історія народження дітей і всіх сімейних подій. Почуваюся так, ніби була з ними. Святий Антоній віднайшов талант, який дрімав у цьому молодому чоловікові, бо він дуже гарно малює пастеллю.

Отож я думаю, що св. Антоній надзвичайний, і вам не потрібно місяцями взивати про його заступництво. Він здобуває для Христа всіх, а не тільки одного в’язня, про якого я пишу, і який виявився ангелом із підрізаними крилами. Інші, заохочені його прикладом теж почали діяти.

За матеріалами: Deon  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щомісячний борг
Зібрано Залишилося зібрати
12548грн
14708грн
Потрібно зібрати
27256грн
Залишилося
4дні
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: