Україна

5-річчя освячення храму в Крихівцях і подарунок для Волновахи

05 Червня 2018, 18:30 509

Перші п’ять років освячення храму відзначила парафіяльна родина свв.Кирила і Методія (УГКЦ) у Крихівцях на Івано-Франківщині. Своїми роздумами ділиться настоятель, о.Йосафат Бойко.

Молитву провадив владика Гліб Лончина, єпископ для українців в Англії та Ірландії. Після Божественної Літургії єпископ відправив Чин благословення дітей та освятив євхаристійний посуд, який наша парафіяльна спільнота жертвує для новозбудованої каплиці у Волновасі.

 

Рівно п’ять років тому, 2 червня 2013 року, біля новозбудованого храму зібралися численні вірні, щоби взяти участь і молитвою супроводжувати освячення новозбудованого храму. Тоді ще не було облагородженої території, зелених газонів на церковному подвір’ї, парканів, дитячого майданчика, монастирського центру… Все, що постало, — це плід спільнотної праці та жертовного служіння численних людських сердець і невтомних людських рук.

Скільки людей за цей час стали живими членами Церкви Христової через Таїнство Хрещення, а через них скільки людей задумалося над тим, як відповідально бути хресними батьками і матерями… Скільки молодих пар повінчалися у нашому храмі, пройшовши непросту підготовку — навчання і збір документів… Але я особливо вдячний тим парам, які серйозно поставилися до організації своїх весіль, сумлінно пройшли навчання і згодилися вінчатися «пізніше» — ближче до гостини, і завдяки цьому насолоджувалися численною присутністю гостей, які з храму відразу поїхали на святкування. Коли молоді пари вінчаються в обідню пору, а гостина увечері, то мало людей приходить на вінчання, а їсти йдуть багато. В нас уже цей звичай потрохи відійшов…

Скільки наших добрих і вірних парафіян відійшли з цього земного життя до Господа, і останні молитви лунали саме тут. Вони або їхні родичі брали активну участь у будівництві цього храму. Так легко заносити до храму на молитву людей, які за життя любили храм, а не минали його… Я глибоко вдячний парафіянам, які в організації похоронів відійшли від поганських забобонів, а задумуються над воскресінням тіл, які ми хоронимо.

Скільки дітей і молоді, молодих сімей, наших парафіян, які живуть поблизу храму чи тих, хто приходить або приїжджає звідусіль на спільні молитви… Їх не перерахувати, але це наше майбутнє, сильне майбутнє… Це діти, що виросли біля храму, це молодь, яка стає на шлях особистого дорослого життя, але храм і парафія їх об’єднували… Це і є Церква, якою ми живемо: люди, спільнота.

Скільки молодих сімей, які прийняли від Господа першу, другу, і третю і четверту дитину, і дають приклад доброго християнського життя…

Скільки людей просто зупинилися і помолилися біля храму чи зробили знак Святого Хреста в машині, прославляючи Господа Бога!

 

Скільки допомоги наших священиків, братів і сестер Чернечої Родини Воплоченого Слова ми отримали, щоби спільнота була дедалі міцнішою і могла користати зі всіх духовних благ, які храм і Церква може запропонувати людині: сповіді, навчання і катехізація…

Скільки паломництв ми здійснили від нашої парафії! Інколи це шлях навернення до Господа і наближення до церковної спільноти.

Скільки єпископів відвідали наш храм, молилися в ньому, служили Божественні Літургії, навіть сам Блаженніший Святослав відвідав нашу спільноту… Не можемо не згадати і світлої пам’яті владику Софрона Мудрого, який часто приїжджав до нас від початку закладення наріжного каменя храму і був на освяченні храму.

Це не ювілей парафії, бо вона заснована 2003 року, а початок будівництва храму припадає на червень 2007 року. Я дякую Богові за кожну людину, яку Він поставив на моєму священицькому шляху, за кожну людину, яку Господь привів до нашого храму і прошу благодаті, для себе і співбратів, бути вірним Йому в нашому душпастирському служінні.

Якщо хтось колись у нашому храмі не знайшов того, що шукав, або був чимось занепокоєний, — пробачте, то було просто людською неміччю. Нехай наш храм буде місцем молитви і спокою, місцем зустрічі людини з Богом і людей поміж собою, і нехай у ньому всі почуваються так, як діти Божі почуваються у домі свого Батька.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щомісячний борг
Зібрано Залишилося зібрати
15078грн
12073грн
Потрібно зібрати
27151грн
Залишилося
3дні
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: