На сьогоднішній загальній аудієнції Папа Франциск розпочав цикл повчань, присвячений Божим Заповідям.
Зрілість полягає в тому, щоб зрозуміти власні обмеження, а шлях до розуміння того, що бракує, починається із поглиблення того, що маємо. Таким був вступ Святішого Отця до циклу повчань про «Декалог», повідомляє Vatican News.
Ісус пропонує нам не сурогати, а справжні життя, любов і багатство. Але щоб зробити крок до надзвичайного, необхідно добре збагнути те, що природнє. З такими думками Папа Франциск започаткував у середу, 13 червня 2018 р., цикл катехез, присвячених десяти Божим Заповідям.
Перш ніж розпочати своє повчання, Святіший Отець зауважив, що на цей день припадає літургійний спомин святого Антонія Падуанського. Тому він привітав іменинників, запросивши зібраних на площі святого Петра привітати їх оплесками.
Виклик для кожного життя: не бути посередніми
Вступом до роздумів послужив євангельський уривок про юнака, який запитував Ісуса: що потрібно, аби осягнути вічне життя. Як зауважив Наступник святого Петра, мова про запитання, яке «містить виклик для кожного життя», тобто «прагнення повноцінного, нескінченого життя». Але як цього досягти, як жити по-справжньому, як прожити благородне життя? «Скільки ж молодих людей намагаються “жити”, а потім нищать самі себе, йдучи за примарними речами», — зауважив Папа.
«Дехто вважає, що краще погасити ці імпульси, бо вони небезпечні, оті життєві прагнення. Хочу сказати, особливо молоді: нашим найгіршим ворогом не є конкретні проблеми, хоч би якими серйозними й драматичними вони були. Найбільшою небезпекою в житті є лихий дух пристосовництва, що не є ні сумирністю, ні покорою, але посередністю, нерішучістю».
Жити, а не нидіти
Посередність стає на заваді поступові; така молодь усього боїться. Папа зауважив: блаженний П’єр Джорджо Фрассаті казав, що «потрібно жити, а не нидіти», а посередні особи «животіють». Тому треба «випрошувати в Небесного Отця дар здорового неспокою для сьогоднішньої молоді».
Як зауважив Папа, коли батьки бачать юнака чи дівчину, які цілими днями непорушно сидять удома, вони починають турбуватися, чи їхня дитина, бува, не хворіє. Адже життя молоді полягає в тому, «щоби прямувати вперед, бути неспокійним, виявляти здоровий неспокій, здатність не вдовольнятися життям, позбавленим краси та барв».
Педагогічний процес Ісуса
«Запитання цього євангельського юнака, яке ми чули, існує всередині кожного з нас: як знайти життя, життя в повноті, щастя?» — вів далі Наступник святого Петра. Відповідаючи, Ісус каже: «Ти знаєш заповіді» та цитує частину Декалогу.
«Це педагогічний процес, яким Ісус хоче привести до конкретного місця: вже із запитання стає зрозуміло, що цей юнак не має життя в повноті, шукає чогось більшого та є неспокійним. Що він, отже повинен зрозуміти? Він каже: “Учителю, всі ці речі, всі ці заповіді, я зберіг змалку”. А як відбувається перехід від молодості до зрілості? Коли починаємо приймати власні обмеження. Прийняття власних обмежень є переходом від юності до зрілості. Дорослими стаємо тоді, коли починаємо ставитися до себе з долею відносності, усвідомлюючи оте, “чого ще бракує”. Цей юнак змушений визнати, що все те, що він може “зробити”, не перевищує “вершини”, не виходить за межі», — пояснив Святіший Отець, додаючи:
«Як же прекрасно бути людьми! Яким цінним є наше життя! Однак існує певна істина, яку протягом історії останніх віків людина часто відкидала — з трагічними наслідками: правда про її обмеження».
Справжнє багатство
Ісус у Євангелії говорить нам про одну річ, яка може допомогти: «Не думайте, що Я прийшов, аби скасувати закон і пророків; Я не прийшов, щоб їх скасувати, але щоб доповнити їх». Ісус «дарує нам сповнення». Цей юнак прийшов до моменту, коли потрібно «зробити стрибок», який відкриває можливість «перестати жити для себе» і «залишити все та йти за Господом». І якщо «добре придивитися», то слова Ісуса: «Одного тобі бракує: піди, продай все, що маєш, роздай все бідним, і матимеш скарб на небі, а тоді приходь та йди за мною» — це пропозиція не бідності, а «справжнього багатства».
«Хто, маючи змогу обирати між оригіналом та копією, обере копію? В цьому й полягає виклик: знайти оригінал життя, а не копію. Ісус не пропонує сурогатів, але справжнє життя, істинну любов, справжнє багатство! Як же молодь зможе наслідувати нас у вірі, якщо не бачить, як ми обираємо оригінал, а вдовольняємося напівмірами?» — сказав Святіший Отець. Завжди потрібен приклад когось, «хто запрошує ступити далі».
Розпочати з дійсності, щоби зробити крок до того, чого бракує
«Шлях до того, чого не вистачає, проходить через те, що є. Ісус не прийшов скасувати Закон і Пророків, але щоб дати їм сповнення. Ми повинні стартувати з дійсності, щоби зробити стрибок у те, “чого бракує”. Мусимо дослідити звичайне, щоби відкритися на надзвичайне», — підсумував Папа.
«В цих катехезах ми по-християнськи візьмемо Мойсеєві скрижалі, тримаючись за руку Ісуса, аби, йдучи за Ним, перейти від ілюзій молодості до скарбу, що є в небі. Ми в кожному з цих давніх і мудрих законів знаходитимемо двері, відчинені Небесним Отцем для того, щоб Господь Ісус, який пройшов ними, провів нас у вічне життя».
фінансово.
Щиро дякуємо!
