Роздуми над Першим читанням на четвер ХІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Перший дзвіночок для Юдеї, перша хвиля депортації. Доля підкорених торкнулася не лише північне царство, ось це саме тепер відчувають жителі південного царства. На чужину йдуть десятки тисяч. Хто з них повернеться до рідного краю?
На цей раз єрусалимський храм залишається цілим, але з нього забирають все дорогоцінне: скарби, золотий посуд. Як пише автор: “як прорік був Господь”. Тут не говориться про якесь конкретне пророцтво, але цікавий сам факт – Бога не цікавлять багатства чи золотий посуд, Він не прив’язаний навіть до самого храму. Господу дорогоцінний народ, люди, їхнє благо. Коштовності можуть пропасти, не вони найцінніші. Бог попереджає – ще є шанс уникнути гіршого.
Що цінне для мене в житті? у відношенні з Богом? Чи вмію приймати попереджувальні знаки? Чи не ціную Божі дари більше, ніж самого Бога?
Читайте також роздуми до сьогоднішнього Євангелія: Будувати на скелі Нагірної проповіді
фінансово.
Щиро дякуємо!
