Ідентичність Христа

 «Хотів би зупинитись над Євангелієм (див. Мт. 16, 13-19), яке Свята Літургія пропонує нам на цей празник. У ньому розповідається про епізод, що є фундаментальним для нашого шляху віри. Мова йде про діалог, в якому Ісус ставить перед Своїми учнями запитання про Свою ідентичність», – цими словами розпочав свою катехизу Папа Франциск у празник Святих Верховних Апостолів Петра і Павла, 29 червня 2018 р., перед проказування Богородичної молитви «Ангел Господній». При цій нагоді він пригадав, що мощі цих двох великих учнів Спасителя знаходяться у двох папських базиліках у Римі, а численні паломники з усього світу постійно прибувають до Вічного Міста, щоб їх вшанувати, пише Vatican News.

Запитання про ідентичність Ісуса

Продовжуючи катехизу, Святіший Отець пригадав, що Спаситель спершу запитав Своїх апостолів: «За кого мають люди Сина Чоловічого?» А пізніше додав: «На вашу ж думку, хто Я?». За словами Єпископа Риму, цими двома запитаннями Ісус ніби бажає вказати нам, що одна річ – це слідувати за публічною думкою, поширеною в суспільстві, а інша – зустріти Христа та натхнутись Ним. Суспільна думка містить правдиву відповідь, але лише часткову. Святий апостол Петро, а з ним також й Церква всіх часів, дякуючи Божій благодаті, дає правдиву відповідь: «Ти – Христос, Бога живого син» (Мт. 16, 16).   

Ісус є Божим Сином і Джерелом Життя

Впродовж століть Ісуса називали по-різному: великим пророком справедливості та любові, мудрим учителем життя, революціонером, тощо. В різноманітті гіпотез про ідентичність Ісуса викарбовується визнання апостола Петра, простого та повного віри чоловіка: «Ти – Христос, Бога живого син» (Мт. 16, 16). Ісус є Божим Сином, а тому є вічно живим, як і Його Отець. Саме це є тією доброю новиною, яку благодать запалює у серцях тих, які відкриваються на Таїнство Христа: внутрішня впевненість у тому, що ми знайшли Джерело Життя, яке воплотилось і замешкало між нами. Таким є християнський досвід, який не є нашою заслугою, але Божою благодаттю.

Відповідь Ісуса

Далі Папа наголосив на тому, що відповідь Ісуса на визнання апостола Петра була сповнена світла: «Ти – Петро (скеля), і що Я на цій скелі збудую Мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають» (Мт. 16, 18). Це перший раз, що Ісус промовляє слово «Церква», і робить це з великою любов’ю до неї, називаючи її Своєю. Мова йде про нову спільноту Союзу, яка більше не ґрунтується на походженні та Законі Мойсея, але на вірі у Нього, в Ісуса Христа.

«За заступництвом Пречистої Діви Марії, Цариці Апостолів, нехай Господь допоможе Церкві, у Римі та в усьому світі, завжди бути вірною Євангелію, на служіння якому святі Петро і Павло посвятили їхнє життя», – закінчив катехизу Глава Католицької Церкви, проказуючи із зібраними молитву «Ангел Господній» та уділяючи своє Апостольське благословення.