Чи Фейсбук підслуховує сповідь?

В епоху мобільних мікрофонів і додатків з мікрофоном як священик, так і каяник, що приходить до сповіді, мають розуміти, що вони беруть з собою в сповідальницю.

Оскільки наші смартфони стали розумнішими, а соціальні медіа розширюються, зростає ризик того, що ваша приватність все більше порушується, пише Aleteia.

У такому разі, скільки небезпеки може принести з собою ваш смартфон у сповідальниці. І як священик та пенітент можуть цьому запобігти?

«Всі телефони мають мікрофон, а Facebook і багато інших додатків потребують доступу до мікрофона і камери,» – каже о. Джордж Хадж, парох храму Святого Антонія Падуанського маронітської церкви в Сполучених Штатах Америки. «Тому ми не знаємо, які технології з прослуховування сповіді існують та в чиїх інтересах вони застосовуються».

Отець Ендрю Пінсенс, науковий директор Оксфордського центру науки та релігії Яна Ремсі, закриває камери, які «можуть вмикатися електронікою», щоби запобігти шпигуванню (директор ФБР Джеймс Комі недавно радив всім користувачам електронних пристроїв зробити те саме). Він також згадує про такі нюанси як вбудовані мікрофони на комп’ютерах та мобільних пристроях, а також запис даних вашого профілю, який виходить з того, що ви переглядаєте в інтернеті. Він називає електронних асистентів на кшталт Siri «просто жахливими з точки зору приватності».

Проте все більше священиків беруть свої телефони до сповідальниці, оскільки портативність та простота використання смартфона є практичною для молитви: це легше, ніж нести з собою важку книгу. Так само і пенітенти воліють використовувати додаток на смартфоні, щоби зробити іспит совісті перед сповіддю. Часто вони приносять смартфон і до сповіді, щоб легше перерахувати всі свої гріхи священику.

Отже, священики зацікавлені в тому, щоб Церква поглянула на ці питання уважніше, а єпископи мали б отримати експертну пораду на основі необхідної технічної експертизи.

Чи  «слухає» Фейсбук?

Технологія «слухання» Facebook використовує той самий алгоритм, що дозволяє вашому смартфону визначати пісню, яка грає в ресторані. Телефон завантажує „зображення хвилі“ навколишнього шуку за допомогою мікрофона, а тоді порівнює дану хвилю зі своєю базою даних музичних чи звукових записів. Коли він знаходить збіг, смартфон повідомляє вам про це. Такий алгоритм здійснюється практично миттєво.

Такий же алгоритм «слухання» відслідковує окремі слова чи фрази, якщо вони попадають в радіус мікрофона на вашому смартфоні. Отже, якщо ви спілкуєтесь з другом про подорож в Нову Зеландію, алгоритм почує та ідентифікує слова «Нова Зеландія», а тоді показуватиме вам рекламу в Facebook та Google, вміст якої буде так чи інакше стосуватися теми туризму до Нової Зеландії.

Такий же алгоритм може запросто запрограмувати дані після отримання зображення хвилі такого звукового сигналу як «Останній раз сповідався…».

Facebook визнає, що додаток може підслуховувати те, що відбувається навколо. Але після низки скарг 2 червня 2016 року Facebook зробив заяву про те, що програма не використовує мікрофон телефону для «інформативної реклами» або «зміни» інформації у стрічці новин, а також про те, що це неправда, що Facebook «слухає розмови людей, щоб показувати їм відповідні оголошення.» Швидше за все, каже Facebook, він показує рекламу «на основі інтересів та іншої інформації з профілю користувачів, а не на основі того, про що ви згадуєте вголос“.

Проте навіть якщо Facebook не «слухає» розмову, це не означає, що інші додатки цього не роблять або не можуть цього робити. Простий спосіб уникнути такого «підслуховування», особливо в сповідальниці, – це заборонити мобільному пристрою доступ до мікрофона. Або просто залишити свій смартфон вдома, в машині, або з одним з членів сім’ї на певний час.

Для того, щоби побачити, хто потенційно «слухає» вас на iPhone, просто перейдіть в розділ Налаштування >> Конфіденційність >> Мікрофон, щоб переглянути програми, які запитали про доступ до мікрофона. Якщо вам не подобається ідея того, що додатки мають доступ до мікрофона, ви можете відключити їх, поки вони не стануть потрібні.

Позиція Ватикану

Проблема підслуховування та запису сповідей не є новою для Ватикану.

У 1988 році Конгрегація віровчення звернулася до загального питання про записи сакраментальних зізнань в документі під назвою «Decretum де sacramenti paenitentiae dignitate tuendam»(Декрет про відлучення тих, хто розголошує сповідь) [AAS 80 (1988) 1367] , Цей короткий документ викладає загальні принципи, що запис сповіді «якими б то не були технічними засобами» є «найбільш серйозним» злочином, тим, який прямо зачіпає гідність Тайни, а отже це вважається в певному сенсі злочином проти віри і, отже, цей злочин зарезервовано для Конгрегації віровчення. Іншими словами, якщо когось звинуватили в цьому злочині, тільки Конгрегація може вирішити це питання. Цей переступ  знаходиться в тій же категорії, що й сексуальні насильства щодо неповнолітніх, єресі і відступництва.

Злочин також включає в себе «навмисне розповсюдження інформації», про яку йшлося в сповіді, незалежно від того, є вона істинною чи хибною.

Ці норми були встановлені задовго до появи смартфонів і, звичайно ж, задовго до будь-якої технології, яка могла б дистанційно – і без сповіщення власника – активувати мікрофон або записуючий пристрій. Ці норми, однак, носять загальний характер, щоб застовувати її до актуальної ситуації. Прослуховування – це не те саме, що записи, але має той же принцип. Якщо хтось підслуховує і поширює інформацію, це умисний злочин.

Офіційний представник Ватикану, який спеціалізується на таких питаннях, повідомив виданню, що тільки священик зобов’язаний не розголошувати сповідь. Будь-хто інший, хто прослухав інформацію, яка розкривається в сповіді, тим не менше, також зв’язаний таємницею і будь-яке порушення цієї таємниці буде вважатися аморальним і серйозним.

Отже, чи розумне рішення для священика брати смартфон з собою в сповідальницю? «Ні,» – каже представник Ватикану. «Розсудливим було б не створювати реальність з гіпотези.»

Священна приватність сповіді

Що робить це питання настільки актуальним, так це те, що під час Таїнства Покаяння людина «найбільш вразлива щодо іншого, а зрештою, щодо Христа», – каже офіційний представник Церкви. «Це момент нашої найбільшої ранимості. Лише завдяки приватності люди готові прийти до сповіді; немає ніякого іншого способу, щоб люди ділилися особистим».

Він зазначив, що сьогодні «ера селфі прославляє слабкість» з відображенням цього в соціальних медіа задля отримання популярності. Але сповідь «взагалі не є такою справою». Він каже, що ми не йдемо до сповіді, щоби показати свою слабкість, швидше, ми показуємо свою слабкість та гріх, щоб визнати його як такий, а також тому, щоб залишити його.

«Те, що людина отримує під час сповіді, визнаючи свою слабкість – це спасіння», — пояснює представник Ватикану. «Перегородка в сповідальниці захищає інтимність людини в момент її повного одкровення. Це захист дару, який Ісус Христос дав апостолу Петру, – розв’язувати й відпускати».

Запобіжні заходи для священика і каяника

У світлі необхідності збереження священної сповіді о. Езра Салліван, ОР, професор морального богослов’я в Папському університеті святого Томи Аквінського в Римі, каже, що каяник є «зобов’язаним вимкнути мікрофон», щоби гарантувати, що «його або її приватність, а також приватність священика, зберігається таким чином, що жоден розробник додатку не може прослухати священний момент сповіді».

Крім того, він зазначив, що під час очікування сповіді, священик «має унікальну можливість молитися за майбутніх пенітентів, щоби підготувати себе до дії Святого Духа щодо того, як порадити каянику, а також може просити Бога, щоб він привів більше людей до священного Таїнства Примирення. Якщо священик використовує свій телефон, щоби перевірити електронну пошту або Facebook, він більше не відкриває себе на отримання благодаті».

Як для пенітентів, так і для священика вважається за краще залишити смартфон поза сповіддю. «Місце телефона, – каже о. Хадж, – у сакристії, в режимі «без звуку» під час богослужіння».

Переклад: osbm-kyiv.com.ua