Бувало у вас таке враження, що молитва зайва? Виникали думки про те, що про все сказане Бог знає ще задовго, ніж це постало у нашій голові? І справді, для чого ці молитви?
«Ось того дня проситимете ви в моє ім’я, – і я вже не кажу, що за вас Отця буду благати» (Йн 16,25).
«Не будьте, отже, подібні до них, бо Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в Нього» (Мт 6,8).
Здавалося б, ці два уривки суперечать один одному, пише Дивенсвіт. Навіщо просити, якщо Господь усе й так знає?
Та ми молимося не заради відповіді, а заради відкритості перед Богом. Приходячи до Бога тільки з проханнями, ми сердимося, якщо не дістаємо відповіді. Завдання християнина — не доводити світові, що «Бог працює», а бути свідченням благодаті та Його жертви, завдяки яким ми можемо не ховатися, як Адам в Едемському саду.
«Отець бо й сам любить вас, бо ви Мене полюбили і повірили, що Я від Бога вийшов. Я вийшов від Отця і прийшов на світ — і знову полишаю світ і до Отця повертаюсь» (Йн 16,26-27).
Наскільки цей вірш можна застосувати до нас? Чи ми настільки любимо Сина Божого, щоб Бог-Отець був готовий слухати нас? Наскільки ми близькі й відкриті перед Богом, щоби Христу не треба було просити про нас, але нам самим можна було це робити?
Коли нам здається, що Бог не відповідає, — ми шукаємо винного, засмучуємося. Не піддавайтеся цій спокусі, а будьте спокійні. Бо якщо незрозуміло, коли Бог відповість, знайте: саме це і є той час, коли Бог говорить, і говорить саме до вас: говорить щось дуже особисте, що вимагає особливої уваги і довіри.
фінансово.
Щиро дякуємо!
