Відео

«Як сталося так, що частина християн залишилася без Папи, а частина — без Мами?»

23 Липня 2018, 18:07 1970

Проповідь єпископа Станіслава Широкорадюка під час вігілійної відпустової Меси у Бердичеві

Нагадаємо, 21-22 липня у національному санктуарії Божої Матері Святого Скапулярію відбулася щорічна урочистість. Цьогоріч вона була присвячена 1030-літтю Хрещення Русі-України, 40-річчю вибору на Престол Петра святого Йоана Павла ІІ та 20-річчю коронації 

У суботу до святині прибули тисячі паломників. Єпископ Станіслав традиційно прийшов із Францисканським паломництвом, яке налічувало понад 700 осіб.

Вігілійну Службу Божу очолив ординарій Києво-Житомирської дієцезії єпископ Віталій Кривицький. Проповідь виголосив єпископ Станіслав Широкорадюк. Нагадуючи всім присутнім, що у цьому році Україна відзначає 1030 років Хрещення, наголосив, що важливо не те, як ми це відзначимо, а усвідомлення того, що ми, як християни, досягли за увесь цей час. 

Вночі паломники молилися перед іконою Богородиці за всі дієцезії та регіони України.

Головна відпустова Меса відбулася в неділю. Її очолив архієпископ Ренато Боккардо.

 

Читайте повний текст проповіді єпископа Станіслава Широкорадюка під час вігілійної відпустової Меси у Бердичеві:

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри! В липні місяці цього року Україна святкує 1030 років Хрещення. Тобто 1030 років тому Україна отримала Хрещення. І сьогодні всі конфесії турбуються про те, як відсвяткувати 1030 років.

Як будемо святкувати: разом, окремо? Проблема полягає в тому, що чимало християн мають власні історії, не пов’язані з Хрещенням Русі. Деякі з’явилися вже набагато пізніше, в ХVІ столітті, деякі — в ХVІІ столітті; але Хрещення України, 1030 років, хочуть святкувати всі. І завжди постає питання: «Чого ми досягли за цих 1030 років?» Як сталося так, що частина християн залишилася без Папи, а частина — без Мами? А деякі — і без Папи, і без Мами. Власне це — «досягнення» християнства за 1030 років. І сьогодні треба подумати, як насправді пригадати ту історію, щоби святкувати і з Мамою, і в єдності з Папою. Визнати авторитет святого Петра як першого з апостолів.

Так, справжні досягнення християн завжди залишаються для нас таємницею. Вони залишаються в Бога. Літанія святих — ось найбільше досягнення, найбільше багатство, якого християнство досягло за всі ці роки. Все інше: поділи, не раз — християнські війни, багато проблем, які постали, — все це людські проблеми, і вони показують нам негативну сторону християнства. Але справжнє досягнення — в тому, що так багато людей пройшли через цей світ, скористалися з Таїнства Хрещення і стали великими святими.

Ось це істинне досягнення належить Богові. Воно там, власне, укрите. А ми сьогодні хочемо стати під хрест — під той самий хрест, де стояла Марія і дивилася, як помирає Її Син. Яка величезна таємниця початку християнства, те, від чого починалося християнство! Ісус помирає. Він виконав свою місію спасіння. Але ще не все: Він звертається до учня і звертається до своєї Матері. І ось від тієї хвилини учень узяв Її до себе. Що це означає? Він взяв Її не в своє ім’я. Він був апостолом і так само виконував завдання Ісуса Христа, ту саму місію, як і св. Петро, як інші апостоли. Власне місія св. Йоана була — прийняти Марію, і прийняти для цілої Церкви. Церква прийняла Марію саме в той болісний час, коли на Її очах помирав на хресті Її Син.

Церква прийняла Марію як Матір. Це слова Ісуса Христа: «Ось твоя Мати». В чому полягає істинний феномен культу Марії? Ми так часто задумуємося над цим! У чому тут феномен? Їх є дуже багато: святість Марії неможливо ставити під сумнів узагалі; якщо запросити маріолога, то він би нам розказував щонайменше місяць про те, в чому той феномен Марії полягає, і культ Марії, який ми маємо. Але хочу звернути увагу на кілька важливих аспектів, які ми повинні знати напам’ять. Що святість Марії полягає не в нашій думці про Неї, не в нашому розумінні, хоча ми дуже шануємо Її та молимось до Марії. Але святість Її полягає в тому, що Вона була вибрана ще в лоні своєї матері.

Вибір Марії і покликання Марії. Вона була обдарована привілеєм Непорочного Зачаття. І коли в 1858 році було об’явлення Матері Божої в Лурді, то св. Бернадетта допитувались, коли їй говорили: «Запитай цю Пані, хто вона», — і не вірили цій дівчинці. Марія відповіла дуже просто: «Я — Непорочне Зачаття». І коли запитали Бернадетту: «Що це означає, ти знаєш ці слова?», вона сказала: «Ні. Я цього ніколи не чула. Я не знаю, що це означає». І, власне, Непорочне Зачаття було одним із тих фактів, аби повірити, що відбувається правдиве об’явлення Матері Божої в Лурді, бо дитина придумати такого не могла. А чотири роки перед цим, у 1854 році, Католицька Церква прийняла догмат, тобто подала до віри, що Марія була непорочно зачата. Тобто Марія через чотири роки підтвердила догмат Непорочного Зачаття.

Ось це — воістину глибокий феномен культу Марії, який починається від самого зачаття. Вона була обдарована Непорочним Зачаттям. Що це означає? Вона була вільна від первородного гріха. Вона народилася без жодної схильності до гріха. Не так, як кожна людина, що має в собі цей гріх і потребує Таїнства Хрещення, аби цей гріх змити. Марія цього не потребувала. Вона на підставі майбутніх заслуг Ісуса Христа отримала привілей Непорочного Зачаття: народитися без первородного гріха. І Церква нам подала цей догмат, який підтвердила сама Марія. Пізніше історія теж підтвердила цей догмат, тому що багато чудес ставалося саме у свято Непорочного Зачаття. До речі, щоб ми не забули: навіть той безбожний Союз, який розвалився, — він розвалився 8 грудня, в день урочистості Непорочного Зачаття Пресвятої Діви. Найбільший ідол України в Києві у 2013 році впав 8 грудня. І можна перерахувати ще дуже багато подій, які сталися в цей день. Марія має опіку над нами. І в день Непорочного Зачаття стається дуже багато різних чудес.

Усі християни говорять про святість. Неможливо бути християнином, щоб не піклуватися про святість. У чому полягає святість християнина, чим він освячує своє життя? Кожен скаже: «Як? — життям з Ісусом Христом!» Треба жити з Ісусом, приймати Причастя, приймати Ісуса в Євхаристії. Треба жити освячувальною благодаттю. А що ми скажемо про Марію, яка освятила себе якраз життям з Ісусом Христом? Вона Ісуса Христа носила під своїм серцем, Вона годувала Його материнським молоком, Вона розділяла з Ним свої молитви і своє життя. Хіба Вона не освятила своє життя з Ісусом за всі ці роки, бо з Ним жила? І, на завершення, Марія стає під хрест. Материнство, освячене кров’ю Ісуса Христа.

Як можна сумніватися у величі та святості Марії? Я часто повторюю жінкам-удовам, які сьогодні стали вдовами — на жаль на Сході їх дуже багато, ми влаштовуємо для них богослужіння, збираємо їх, підтримуємо їх, — я часто їм говорю: «Ваше материнство освячене кров’ю ваших синів». Це їм приносить заспокоєння. І вони знають, що сини стали жертвами, тому що захищали свою землю, свою Батьківщину, свій народ. І для них це насправді підтримка, що їхні діти насправді стали жертвами.

Я їм говорю: «Ваше материнство освячене кров’ю ваших дітей». А кров Ісуса Христа чи не освятила Марію? Всі Отці Церкви, своїм авторитетом, ніхто ніколи не сумнівався у величі Марії, в Її заступництві, в Її могутній можливості допомагати нам. Кожний Собор завжди вносить щось нове в історію Церкви, в історію християнства. Починаючи від визнання догмату, що Марія — Богородиця. Що Вона не просто жінка, яка народила Ісуса: Вона народила Бога, бо Ісус Христос завжди був Богом. І тому Марія була визнана Бого-родицею, і ніхто ніколи не засумнівався в цьому догматі. Другий Ватиканський Собор назвав Марію найдосконалішою ученицею Христа. Досконалість… Вона найдосконаліша учениця Христа! Собор нагадав заслуги Марії за ці роки, дуже багато заслуг. Одна з дуже важливих — об’явлення у Фатімі, яке показує, як Марія піклується про світ. Скільки благала, скільки взивала до молитви, — але світ був глухий, і тому сталося це нещастя, яке ми переживаємо до сьогоднішнього дня. Перша світова війна, і Друга світова, і цілий радянський терор, який ми пережили, — все це розпочалося з жовтня 1917 року, коли Марія об’явилася востаннє і застерігала світ від цієї небезпеки.

Тому сьогодні ми запитуємо себе: чим католики вирізняються у християнському світі? Чим ми відрізняємося від інших? А ми відрізняємося тим, що цінуємо заслуги Марії. Ми розуміємо ці заслуги, ми навіть боронимо заслуги Марії. Ми переконані, що заслуги Марії допомагають нам у нашому щоденному житті. І ми вшановуємо Марію на достойному рівні. Це дуже важливо зрозуміти: ми вшановуємо Марію і цінуємо Її заслуги. Дарма, що протестанти, наші брати, часто нам закидають: «Чому ви молитесь до Марії?» Це популярне запитання. І часто кажуть: «Вона ж проста жінка. Що ви там молитесь до Неї». Знаєте, часто навіть дивуєшся: чому це так часто непокоїть наших співбратів? Здавалось би, чому тебе цікавить наш культ. Це наш культ. Це наша віра, це наше багатство. Ми молимось, як хочемо, чому комусь це заважає? Я чув, навіть по «Радіо Марія», скільки таких дзвінків. Дзвонить хтось і… аж іскри сиплються з очей: «Чому до Марії, чому до Марії ви молитесь!?» Та що тебе обходить? Це чужа конфесія, це не твоя! Я часто запитую: «А якою молитвою ми молимося до Марії? Ну, як це, постійно: Марія, Марія, Марія? Як ця молитва називається?» Розумніші чи грамотніші кажуть: «Аве Марія» чи «Радуйся, Марія». Я відповідаю: «Ні, це початок молитви. А молитва ця називається “Ангельське привітання”». Ангельське привітання! Хто має що проти Ангельського привітання? Ось католики оцінили це привітання, і православні теж, і моляться цим привітанням. Це молитва Ангельського привітання. Такими словами архангел Гавриїл привітав Марію. І ми постійно вітаємо Її цими словами. Як можна цього не зрозуміти? Як можна злитись на те, що хтось молиться до Марії?

Я часто задумувався, чому стільки злоби проти молитви до Марії. Чому стільки нетерпеливості, нетерпимості? Знаєте, коли приходив читати екзорцизми, тоді я зрозумів, чому. Це треба бачити, як диявол реагує на молитву до Марії! Можеш читати псалми, можеш читати молитви екзорцизмування, скільки їх є, але як тільки починається молитва до Марії — цю людину скручує, вона реве, підскакує, починає її бісити, тому що диявол не може знести цієї молитви. І це насправді так! Один такий атеїст навернувся, бо бачив, як священик читав екзорцизми. Бачив, що робиться з людиною, в яку увійшов диявол, як вона реагує на ці молитви, особливо — на молитви до Марії. І потім він написав: неправда, що пишуть, ніби диявол не такий страшний, як його малюють. Він набагато страшніший, ніж його малюють. Набагато страшніший, особливо тоді, коли увійде в людину. Бачите, є ворог нашого спасіння. Це диявол. Він страшний, але як боїться молитов до Марії! Як він цього боїться. Ось чому злоба, така нетерпимість до молитов до Марії.

Брати і сестри!

Скільки чудес стається тоді, коли людина піддається вірі до Марії! Багато людей приходять до католицької віри з інших конфесій. Їм важко зрозуміти молитву Розарію. Чому так часто треба повторювати? Рецепт один і той самий — маю дуже багато прикладів. Я раджу дуже просто: «Не молися з усіма. Якщо ти вважаєш, що Марія для тебе проста жінка, то не молися. Але якщо хочеш переконатися, чи насправді це проста жінка, чи свята, то знайди собі тихенький куточок, візьми Розарій, і помолись тихенько сам, помолись цілу молитву». І, ви знаєте, відбувається переміна людини. Після такої молитви, якщо людина справді щиро помолилася, вона приходить і каже: «Щось сталося, щось сталося. Я зрозумів (чи зрозуміла)».

Розарій — це зброя, яка нам сьогодні дуже потрібна. Не та зброя, яку нам пропонують американці чи хоч би хто там був. Ця зброя показала себе на Майдані. Розарій показав себе і на Сході України сьогодні. Скільки там чудес діється, коли людина довіряє. Ружанець носять на собі, його носять на шиї і тримають у руках. До госпіталя в Харкові зайшли журналісти з камерою, там один хлопець скалічений лежав, відірвало йому руку. Він чудом залишився живий, коли міна розірвалася біля нього. Він упав і міна відірвала йому ліву руку. Ххлопчина ледве живий лишився. Показує розарій і каже: «Я розарій тримав правою рукою і так накрив голову, а за ліву руку забув». «Чому я, — каже, — не тримався за розарій обома руками — рука залишилась би ціла». Чудом живий лишився, а він ще доказує всім: завдяки тому, що розарій тримав у руці, він залишився цілий, тільки втратив руку.

Як це символічно сьогодні! Україна повинна триматися обома руками за розарій. Двома руками! Щоби справді вимолити, щоб відігнати диявола, який нам загрожує. А він загрожує з різних боків, із різних сторін. Ця війна показала, що ми замало молимося. Україна сьогодні платить дуже велику ціну за свій вибір. Нічого так просто не діється. Ми переживаємо той етап, коли Україна вже рушила в дорогу, а їй кажуть: «Ні! Повернись назад у Єгипет! Так фараон хоче». Україна зробила свій вибір і тому страждає від агресії. В нас не було іншого вибору. Ми вже були під рабством, під тим фараоном. Ми вибрали інше. Ми не вибрали європейські збочення — ми вибрали європейські цінності, де шанується гідність людини, де є християнські корні, де є соціальний захист. Чому всі наші можновладці своїх дітей відправляють в Європу? Чому всі люди сьогодні тікають у Європу і там шукають якогось рятунку? Бо там більше шансів жити морально, там більше шансів знайти справедливість.

І тому Україна вибрала таку дорогу, і за це платить величезну ціну. За свій вибір. Але зворотної дороги немає. Треба вимолити, треба випросити в Бога захист для України, тому що ми сьогодні терпимо агресію не тільки зовнішню. Ми терпимо сьогодні і внутрішню агресію. Від можновладців. Так, від олігархів. За цього всього, що сьогодні діється в Україні, — це внутрішня агресія. Мільйони українців мусять сьогодні шукати свої долі за кордоном. Є навіть ті, які там знайшли своє місце, стають успішними там, будь-де — чи в Польщі, чи в Португалії, в Італії, — стають успішними. А в Україні — ні. Чому? Бо це внутрішня агресія проти свого народу! Зробити все, щоб якнайбільше українців розбіглося, розігнати їх.

Дорогі брати і сестри! Все треба вміти розпізнати. Нам потрібен сьогодні реальний захист, бо є реальна боротьба, є реальна загроза. І загроза набагато більша, ніж ми вважаємо. Те, що сьогодні на сході відбувається, — це ще квіточки. Треба молитися, щоб не було гірше. Повірте — дуже потрібно молитися, щоб не було гіршого. Загроза дуже велика. Сьогодні Україна потрапила у сферу гри впливів: хто матиме на нас вплив — схід чи захід. І Україна може стати таким полігоном, що не дай Боже! Як потрібно сьогодні молитися, щоби справді відвернути ту загрозу? А це надія на Пресвяту Діву Марію. Вона заступиться, вона може нам допомогти.

Сьогодні не тільки Україна у небезпеці. Сьогодні цілий світ тремтить від страху. Так, цілий світ тремтить від страху. Від ядерної загрози, від терактів, від того що діється. Як світ сьогодні боїться… Подивіться, хто подорожував колись літаком, подивіться, як ми всі боїмося чогось, який контроль. Цілий світ сьогодні тремтить від страху, але не кається. І це — катастрофа світу. Тремтить від страху, але не кається! Навпаки — відбувається якесь змагання зла: хто зробить більше зла, хто придумає ефективнішу зброю, хто може більше знищити. І хто може більше здеморалізувати людей. Які сьогодні програми придумані, і в Україні теж. Наприклад, програма гендеру. І все це — деморалізація, яка приходить із тої, зіпсутої, можна сказати, частини світу, яку хочуть нав’язати силою за брудні гроші, і цим купляють наших можновладців, які проводять злочинні закони, щоби деморалізувати дітей вже в школі. Це сьогоднішній світ такий. Власне, запланована деморалізація, щоб якнайбільше зробити зла.

Але, дорогі брати і сестри, я хотів би, щоб ви зробили рахунок совісті самі. Ми самі теж дуже багато грішимо в цьому. Мене дивує: як сьогодні в нашому світі зрілий християнин може йти до магів, до шаманів, ходити до ворожок, і сам цим займатися? Це сьогодні повсюди, повсюди в Україні можна чути і бачити, чим люди займаються. Ви не повірите, але впливові політики, які сьогодні готуються до президентських виборів, уже наймають впливових шаманів, які мають їм допомагати на виборах. Готові навіть диявола запросити на співпрацю, аби лиш домогтися влади! Так, дорогі брати і сестри, ви не розумієте: коли хтось бавиться гороскопом, коли хтось займається ворожінням, коли хтось хоче піти до ворожки… Добре, як та ворожа, якась там циганка, «взує» одного чи другого лоха, вона просто заробляє. А як ця ворожка має чорну магію? А як вона має злі сили? А потім приходять і питають: «А у вас є екзорцист?» Або: «Ходив до ворожки, щось мені не то, щось мені вже діється». Це не жарти! Не можна цим гратися. Це біда. Чорна магія існує, є чорні сили, і є дуже багато людей, які цим займаються, які мають дуже багато злих впливів. І тоді екзорцисти мають багато до роботи. Не думайте собі, що це так просто. Є реальна загроза сьогодні. А Україна в це бавиться. Недавно було Івана Купала — ви чули, що робилося. В усіх мас-медіах тільки одне й те саме чуєш: як ворожать, що роблять. Чим ми живемо? Це наше зріле християнство? За 1030 років дійшли до такого, власне, ефекту, розвитку…

Добре, брати і сестри! Ми стоїмо сьогодні перед іконою Божої Матері, яка є заступницею України, особливо — Поділля, Волині, Полісся. Це наша Матінка, яка нас захищає.

Церква нам дає дуже багато різних молитов. І якщо ми хочемо мати якусь ефективну молитву екзорцизму — а ми повинні екзорцизми молитися: ціла Україна потребує сьогодні екзорцизму, — є така молитва. Це «Під Твою милість прибігаємо…» Я думаю, кожна побожна мама з дитинства навчила своїх дітей: у будь-якій ситуації помолись цю молитву, і вона тебе захистить. Чи вирушаєш у дорогу — помолись цю молитву. Чи починаєш якусь справу — помолись цю молитву. Це молитва якогось натхненного автора, яку Церква затвердила і дає нам. Ми повинні молитися її часто. Це, направду, такий приватний екзорцизм, який ми можемо і повинні відмовляти. І Марія буде нас захищати. Ми будемо молитися, і Марія буде захищати. Якщо не будемо молитися — відкидаємо цю можливість.

Дорогі брати і сестри! Всі ми діти Божі. І діти Марії. Брати і сестри Ісуса Христа. Тому з повною дитячою довірою віддаймося під покров Марії. І молімось спільно: «Pod Twoją obronę uciekamy się, święta Boża Rodzicielko, naszymi prośbami racz nie gardzić w potrzebach naszych, ale od wszelakich złych przygód racz nas zawsze wybawiać, Panno chwalebna i błogosławiona. O Pani nasza, Orędowniczko nasza, Pośredniczko nasza, Pocieszycielko nasza. Z Synem swoim nas pojednaj, Synowi swojemu nas polecaj, swojemu Synowi nas oddawaj».

 

Дивіться також:
Україна потребує екзорцизму. З Кремля на нас насуваються чорні сили

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

Бердичів
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: